Після падіння. Деннис Лихэйн
Читать онлайн книгу.
й побили.
– Хто?
Він зазирнув їй у вічі.
– У цьому й питання. Щоправда, вона побувала в поліції. Зняла побої. Погодилася на взяття аналізів у зв’язку зі зґвалтуванням. – Він судомно, волого вдихнув, затягнувши повітря вглиб горла. – Вона сказала поліціянтам, що не вкаже особи того, хто на неї напав. Принаймні тоді. Але повернувшись додому й розповівши про це мені, вона запевнила мене: якщо я не прийду до тями й не визнаю правди, вона…
– Хвилинку, – втрутилася Рейчел, – якої правди?
– Що я зробив їй дитину.
– Але ж то був не ти.
– Правильно.
– Отже…
– Отже, вона наполягла на тому, щоб я це визнав. Сказала, що ми можемо бути разом лише тоді, якщо я буду цілковито чесним із нею і перестану брехати про те, що не є твоїм батьком. Я сказав: «Елізабет, я скажу світові, що я – батько Рейчел. Підпишу всі документи, що на це вказуватимуть. Якщо ми розлучимося, платитиму аліменти, доки їй не виповниться вісімнадцять. Але чого я не зроблю, не можу зробити, чого просити в мене – справжній безум, так це заявити тобі, її матері, що вона – моє поріддя. Такого не можна просити ні в кого».
– А що вона на це сказала? – запитала Рейчел, хоч і непогано уявляла, що саме.
– Вона спитала мене, чому я так наполегливо брешу. Спитала, на яку недугу я страждаю, якщо намагаюся виставити її нерозважливою в такому нагальному питанні. Вона попросила мене визнати, що я намагаюся виставити її божевільною. – Він звів долоні докупи, наче в молитві, і його голос сильно, майже до шепоту, стишився. – Суть гри, як я її розумів, була така: вона нізащо не зможе повірити, що я її кохаю, якщо я не погоджуся дотримувати нелогічної угоди. Заковика була саме в нелогічності вимоги. Це мало для неї вирішальне значення: «або зустрінься зі мною в печері мого ж безуму, або не зустрічайся зі мною взагалі».
– І ти вирішив не зустрічатися взагалі.
– Я вирішив обрати правду. – Він знову сперся на столик. – І своє психічне здоров’я.
Рейчел відчула, як кутики її рота підіймаються в гіркому усміху.
– Це їй не сподобалося, так?
– Вона сказала мені, що я більше не зможу тебе побачити, якщо я рішучо налаштований жити в боягузтві та брехні. Пішовши з цього будинку, я назавжди піду з твого життя.
– І ти пішов.
– І я пішов.
– І жодного разу не спробував вийти на зв’язок?
Він заперечно похитав головою.
– Так я зазнав від неї нищівної поразки.
Він нахилився вперед. М’яко поклав долоні їй на коліна.
– Твоя мати сказала мені: якщо я коли-небудь спробую вийти на зв’язок, вона скаже поліціянтам, що я був її ґвалтівником.
Рейчел спробувала це осмислити. Чи пішла б її мати на таке, щоб вигнати зі свого життя Джеремі Джеймса – та й узагалі кого завгодно? Це було за межею добра і зла навіть для Елізабет, хіба ні? Але тут Рейчел згадала долі інших людей, які перейшли дорогу Елізабет Чайлдс у часи її дитинства. Був один декан, проти якого Елізабет потихеньку