Заборонені ігри. Юрій Покальчук

Читать онлайн книгу.

Заборонені ігри - Юрій Покальчук


Скачать книгу
Я от думаю, може, той шнир з нею й одружився, що придане таке було круте, зробив їй дитину і подався далі у свої подорожі.

      На щастя, він вдома бував рідко, бо в Луцьку роботу втратив і зробив фірму в Червонограді і Луцьку і мотався туди-сюди весь час.

      Коротше, одного разу він приїжджає додому з Червонограду під вечір, а ми з Любою сидимо у них в хаті і малюємо.

      І він як психане – що тут за циганський табір – як не прийдеш додому, хтось тут завжди товчеться в хаті.

      Я це почув – за свої зошити і тікати з хати – вона щось йому крикнула і за мною, але я побіг бігом. Ми тоді жили на вулиці Миру, а з Кічкарівки туди чималий шмат.

      Вона скочила в машину і наздогнала мене вже на місточку, там, як на Красне їхати.

      Я сів у машину.

      Вона обняла мене і почала плакати, що в неї таке життя, і що я їй дорогий і що я єдиний, з ким їй добре, і вона поцілувала мене десь у вуха чи в шию, а я відсторонився і поцілував її в губи, і вона не відсахнулась, а тільки затремтіла і почала відповідати мені язиком і губами, я думав, що от-от кінчу аж, і у мене все стояло, вся кров вирувала, все кипіло і рвалось всередині, і ми цілувались довго і не хотілось розставатись.

      Врешті вона відвезла мене додому і я не міг спати, поки не кінчив кілька разів, відчуваючи її губи на своїх, її руки, що обіймали мене, її груди, які притискалися до мене вже не випадково, а свідомо і спрагло.

      Минуло кілька днів, у мене був день народження – тринадцять років.

      Я розумію ваше здивування. Але якщо ви розумієте мене, то розумієте.

      Так казала моя мама.

      А якщо хтось тебе не розуміє, то не пояснюй йому, марно, він тебе й так не зрозуміє.

      І слухай і дивись, ти ж маєш у собі все від мене. І зразу відчуєш – варто говорити з людиною чи ні, і що вона тобі і хто…

      Тому я з вами так відверто розмовляю.

      Ви от поїдьте до моєї мами. Дітей моїх побачите, а головне маму!

      О, вона – це особлива жінка. Справжня циганка. От побачите.

      Коротше, у нас дні народження спеціально не святкують. Купила мама мені сорочку нову, вранці подарувала, та й усе.

      А вона закликала мене до себе. Чоловік якраз на кілька днів знов поїхав.

      Торт купила, вина, цукерок. Одне слово, вийшло справжнє свято.

      Але я, скажу вам, ніякого свята не хотів, тьотю хотів, але я думав лише, як би її знов поцілувати.

      І тут вона підійшла мене привітати, якраз чарки налили з вином маленькі, і обійняла, бажаючи мені усього, усього…

      А я вже, не чекаючи, поки вона закінчить, обняв її, впився губами в її губи, і вона не пручалась, тільки зойкнула тихо і сама впилася в мене, і тут я почав хапати її за груди і за сідниці і просто повалив на диван і ліг зверху на неї, і тоді вона вже схопила мене за сідниці і притисла до себе, і я почав соватись на ній, і вона почувала мій набухлий прутень на собі і почала вигинатися, і я закотив їй спідницю і почав розстібати штани, і тут вона сама допомогла мені розстібнути штани і залізла рукою просто в труси, і схопила мене за кінець, і зітхнула, і я думав – вже кінчу зараз, але не знав що робити,


Скачать книгу