Saint Porno. Історія про кіно і тіло. Богдан Логвиненко
Читать онлайн книгу.
телевізор. Це було досить смішно, наче він дотримувався правила про те, що коли в тебе маленький член і великий телевізор – краще мовчи про член і розповідай про телевізор. Довше, якомога довше розповідай. Так, щоб, коли ти вже нарешті дістанеш свій мікрочлен, вона все ще думала про телевізор.
Не люблю людей, які настільки сильно залежні від суспільних комплексів. Розмір члену не має такого значення, як те, що вміє робити хлопець у ліжку. В мене, наприклад, маленькі груди. Можна сказати, що взагалі нема. Дівчата з такими грудьми часто соромляться навіть роздягатись перед хлопцями, яких знають багато років. Мовляв, хлопці побачать, що вони виглядають як мужики. Перший розмір – сміялися в останніх класах середньої школи, ха-ха, перший розмір, покажи сіськи, перший розмір, мужик, мужик! Оксана-мужик, називали мою подругу, у якої груди були ще менші, ніж мої, щоправда, вона була значно вищою і її малі груди виглядали ще більш непропорційно. Оксана-мужик – дражнились хлопці, а я ставала на її захист, хоча сама ризикувала стати мужиком. Мене завжди драконили, просто доводили до стану невпинної агресії люди, які знущалися з фізичних вад інших. Зрештою, хіба малі груди – це вада? Я ніколи не розуміла, чому худі так хочуть стати гладкішими, а гладкі – худішими, маленькі – високими, а високі – нарікають на свій зріст. Не любити своє тіло – це жіноча тенденція. Я своє, щоправда, полюбила, але про це я ще розповім.
Згодом ми з Максом все ж включили якусь еротику. Порно в нього не було, хоча, мені здається, він просто соромився його показувати. Макс не міг наважитися до мене доторкнутися, тому я перша взяла його за руку. Він весь тремтів, але мені не було від цього смішно, швидше навпаки – цей стан передавався, і я сама почала боятися його. Не знаю, на що люди здатні в таких ситуаціях. Мені хотілося йому допомогти, я відчувала, що він мене сюди покликав не для сексу, він боявся дівчат, і йому потрібна була допомога психіатра, я сьогодні була його практичним психіатром, прийняла на себе цю місію. Він був паралізований, просто не міг рухатися. Я дуже ніжно робила йому масаж, він все більше й більше тремтів. Все пройшло, напевно, лише після того, як ми таки переспали. Я постійно казала йому щось підбадьорливе, але відчувала, як це одночасно і заспокоювало, і ще більше нервувало його. З одного боку – він заспокоювався, бо коли переживаєш, що в тебе маленький, а дівчина робить комплімент, ти заспокоюєшся, але це такий делікатний комплімент, що досить швидко приходять сумніви, ти від них не маєш куди сховатися, сумніви тебе мучать і не дають зосередитись на крутості твого власного члену, на хорошому відгуку про нього, щойно прослуханому, тому що жінки в цьому суспільстві – повії, вони повії, так тебе вчила мама, так кажуть у школі і в інституті, що ти вдяглась як повія, що ти ходиш гуляти вночі, ти шо, шлюха? Вони всі шлюхи, запам’ятай, хлопчику, вони щодня сплять з ким попало, вони всім роблять такі компліменти, все, чого хочуть жінки, – це лише твоїх грошей. Запам’ятай, хлопчику, кажуть тобі голому на медогляді у військкоматі, вони не можуть нічого хотіти, ану випрямся, тебе жодна