Бог дає таланти всім. 50 уроків, щоб знайти себе та справу всього життя. Регіна Бретт
Читать онлайн книгу.
мене боятися кар’єрного шляху, який я обрала. Вони зналися на економіці, на попиті й пропозиції, труднощах ринку праці та глобальній економічній ситуації.
Ну то й що?
Я мала займатися тим, до чого в мене лежала душа, а звідки вони могли знати, що мені до душі? Цього не знає ніхто, крім нас. Ніхто не знає, наскільки голосно співає твоє серце, наскільки воно прагне та болить, бо хоче займатися тим, що йому до вподоби.
І таких, як я, у світі чимало. Не всі вони прагнуть стати письменниками, дехто мріє про роботу художника, архітектора, теслі, стоматолога або навіть працівника похоронного бюро. І хтось уже починає відмовляти їх (або вже відмовив) від того, щоб займатися тим, чого прагне їхня душа.
Я знала чоловіка, який мріяв стати директором похоронного бюро, однак тривалий час мусив займатися родинним бакалійним бізнесом. Минули десятиліття, доки він став вільним і почав займатися тим, чого прагнув. Я працювала з директором похоронного бюро, який хотів стати джазовим музикантом, але все життя мусив керувати похоронним бізнесом родини, відчуваючи до нього неабияку відразу. Йому так і не вдалося «вирватися на свободу».
Мама Діани розповіла, що колись мріяла стати художницею, а натомість їй довелося вивчати хімію, яку вона просто ненавиділа. І в результаті, досягнувши середнього віку, ця жінка знову почала вчитись і працювати креслярем. Вона обожнювала свою роботу!
Не треба слухати критиків – кого-кого, а їх у цьому світі не бракує. Я навіть маю здогад, що критики – це люди, які відмовилися йти за своєю мрією, а тому відчувають біль щоразу, коли помічають, як хтось береться до роботи за покликанням.
Яким би не було твоє бажання, у світі знайдеться місце для нього. Комусь у цьому світі потрібен твій талант. Знайдеться місце і для твого голосу – повір, є той, хто прагне його почути. Тож урешті-решт я просто сказала собі: «Письменництво подібне до музики». Хіба буває «забагато пісень»? Завжди знайдеться той, хто ненавидить кантрі, але обожнює реп і навпаки. Той, кого вражають твори Шекспіра, може не сприймати Джона Ґрішема. Читачі, яким не подобається мій «голос», можуть обожнювати твій.
Тобі повсякчас казатимуть, що у світі забагато письменників, та більшість із цих «порадників» просто намагаються приглушити власні слова, відмовляються від написання власних романів, запиваючи все це порцією спиртного в барі, бо надто бояться зазнати поразки. Вони хапаються за свої сумніви, тоді як мали б ловити свою мрію за хвіст.
Щоб займатися тим, чого ти насправді прагнеш, треба змусити всіх цих критиків замовкнути. І почати з найголовнішого серед них – із самого себе.
Урок 12
Іноді робота мрії – це те, чим ти займаєшся зараз
Того дня, коли мене взяли на роботу в «Beacon Journal», я проплакала всю дорогу додому. Година нестримних сліз. Відра сліз.
Запитаєш, чому? Я щойно погодилася на роботу бізнес-репортера. І ненавиділа бізнес-новини. А що, як це жахлива помилка? Після шести місяців написання статей на тему продажів і прибутків мені стало нудно, і я не могла знайти собі місця.