Учень убивці. Робин Хобб
Читать онлайн книгу.
цуценятам, що супроводжували мене. Він витяг булавку з шовкового коміра і з серйозним виразом обличчя прикріпив її до моєї простої шерстяної сорочки.
– Тепер ти мій, – сказав він, і це клеймо стало ще важливішим, аніж спільна кров. – Тобі не треба доїдати за кимось. Я тебе добре забезпечуватиму. Якщо хтось захоче налаштувати тебе проти мене, запропонувавши більше, аніж я, прийди і розкажи мені про таку пропозицію. Я погоджуся. Я не скупиндра і не ставитимуся до тебе погано. Тому це не зможе бути приводом мене зрадити. Ти віриш мені, хлопче?
Я кивнув, як завжди, мовчки. Але його карі очі, що вперто дивилися на мене, вимагали більшого.
– Так, сір.
– Гаразд. Я віддам кілька розпоряджень стосовно тебе. Дивися, аби їх виконали. Якщо тобі щось здасться дивним, поговори з Баррічем або зі мною. Просто підійди до моєї кімнати, покажи ту булавку – і тебе пропустять.
Я подивився на червоний камінчик, який блищав у срібному гніздечку.
– Так, сір, – знову промовив я.
– Ех, – м’яко сказав король. Я відчув жаль у його голосі і здивувався. Король відвів від мене погляд, і я раптом усвідомив, що перебуваю у Великій залі, а мене оточують цуценята. Регал знову недоброзичливо дивився на мене, а блазень активно кивав у своїй звичній бездумній манері. Потім король встав і відвернувся. У мене по шкірі пробігли мурахи, наче від холоду, коли знімаєш накидку. Вперше я зустрівся зі Скіллом у руках майстра.
– Ти не схвалюєш цього, Регале? – переконливо запитав король.
– Мій король може робити, що забажає, – похмуро відповів Регал.
Король Шрюд зітхнув.
– Я питав не про це.
– Мати королева точно цього не схвалить. Ваша прихильність до хлопця означатиме, що ви його визнали. У нього та в інших з’являться деякі задумки.
– Тьху! – сплюнув король і весело засміявся.
Регал одразу ж скипів.
– Моя мати королева не погодиться, і їй це теж не сподобається. Моїй матері…
– …вже кілька років не подобається те, що я роблю. Я вже майже не звертаю на це уваги, Регале. Вона постійно здіймає галас, верещить і погрожує повернутися до Ферроу, щоб там стати герцогинею, аби ти після її смерті одержав титул герцога. А коли вона дуже сердиться, то погрожує, що в такому разі Тілт та Ферроу піднімуть повстання, відділяться від нас, а вона буде там королевою.
– А я буду королем! – зухвало додав Регал.
Шрюд кивнув.
– Так, я передбачав, що вона підбиває тебе на таку гнилу зраду. Слухай, хлопче. Вона може скипіти і жбурляти посуд у слуг, але не більше, оскільки розуміє, що краще правити спокійним королівством, аніж бунтівним герцогством. У Ферроу немає причин повставати проти мене, якщо вони, звичайно, їх не вигадають. Її амбіції завжди перевищували її можливості.
Він помовчав і уважно подивився на Регала.
– Це найгірша помилка королівських династій.
Я відчував, що Регал насилу стримує свій гнів, утупившись у підлогу.
– Ходімо,