Дякую за запізнення: керівництво для оптимістів сучасності. Томас Фридман
Читать онлайн книгу.
що ключовим, але не єдиним рушієм стало експоненційне зростання обчислювальної потужності за законом Мура: теорія, яку створив співзасновник Intel Ґордон Мур 1965 року, вперше постулювала, що швидкість і потужність мікрочипів, тобто обчислювальна потужність, подвоюватиметься з кожним роком (пізніше він уточнив – кожні два роки) при незначному збільшенні вартості з кожним новим поколінням. Приблизно в такому вигляді закон Мура протримався півстоліття.
Щоб проілюструвати експоненційне зростання, Брінйолфсон і Мак-Ефі згадали відому легенду про короля, якого так вразив винахідник шахів, що він запропонував йому вибрати собі винагороду. Винахідник відповів, що його влаштує достатня кількість рису, щоб прогодувати свою сім’ю. Король сказав: «Звісно, так і буде зроблено. Тож скільки потрібно рису?» Чоловік попросив короля просто покласти одне зернятко рису на першу клітинку шахівниці, два зернятка – на другу, чотири – на наступну й так із кожною клітинкою подвоювати кількість зерняток. Король погодився, як пишуть Брінйолфсон і Мак-Ефі, не розуміючи, що здійснене 63 рази подвоєння дає фантастично велике число: 18 квінтильйонів зерен рису. Така властивість експоненційного зростання. Коли протягом 50 років ви щось подвоюєте, то виходите на дуже великі числа й починаєте вперше бачити неймовірні речі.
Автори доводили, що закон Мура щойно перейшов «на другу половину дошки», де подвоєння вже давало величезні числа та швидкості й ми почали працювати з фундаментально іншими потужностями та можливостями – самохідними машинами, комп’ютерами з самостійним мисленням, здатними перемогти людину, телевікториною «Джеопарді!»4 або стратегічною настільною грою «Ґо»5, якій уже 2500 років і яку вважають складнішою за шахи. Це стається, за словами Мак-Ефі, «коли темп змін і прискорення темпів змін зростають одночасно, а ми ж іще не все бачили!»
Тож на одному рівні моє трактування Машини спирається на фундаментальні висновки Брінйолфсона й Мак-Ефі щодо впливу на технологію постійного прискорення за законом Мура, хоча я гадаю, що сьогодні Машина ще складніша. Бо на другій половині вже йдеться не лише про технологічні зміни. Тут діють іще дві потужні сили: прискорення на ринку та у природі-матері.
Поняття «ринок» я тут розумію як прискорення глобалізації. Тобто глобальні потоки торгівлі, фінансів, кредитів, соціальних мереж і можливостей взаємодії тісніше, ніж будь-коли, сполучають ринки, медіа, центробанки, компанії, школи, спільноти й окремих осіб. Результуючі потоки інформації та знання роблять світ не тільки взаємо- й гіперпов’язаним, але й взаємозалежним: кожний будь-де тепер більш уразливий від дій будь-кого й будь-де.
Поняття «природа-мати» я розумію як зміну клімату, зростання народонаселення, зменшення біорізноманітності, – усі ці процеси також пришвидшилися з переходом на другу половину шахівниці.
І в цьому я теж покладаюся на інших авторів. Термін «доба прискорень» підказаний серією графіків, зібраних
«Jeopardy!» (англ. «Ризикуй!») – американська телевізійна гра-вікторина, учасники якої відповідають на запитання зі сфери загальних знань.
Логічна настільна гра з використанням дошки та камінців; виникла у Стародавньому Китаї.