Хранителі. Дин Кунц
Читать онлайн книгу.
небезпека. Слід прикидатися, що ти не помічаєш кота, що його тут узагалі нема. Можливо, це збентежить його і він, розчарований відсутністю реакції, піде шукати сприйнятливішу жертву.
Щоб уникнути його вимогливого погляду, Нора відірвала кілька паперових серветок з роздавача поряд із мийкою і взялася витирати розлиту воду. Проте коли вона нахилилася перед Стреком, то лише тоді зрозуміла свою помилку, позаяк поки вона вовтузилася, він не відійшов, а продовжував стояти, майже нависаючи над нею. В цій сцені було повно еротичних натяків. Коли Нора усвідомила вразливість своєї пози, вона підвелася і побачила, що Стрек посміхається ще ширше, ніж раніше. Зашарівшись і геть розхвилювавшись, Нора викинула мокрі серветки у смітник під мийкою.
Арт Стрек промовив:
– Куховарити, плести мережива… гадаю, це дуже добре. А що ви ще полюбляєте робити?
– Боюся, що це все, – сказала вона. – В мене немає жодних незвичайних хобі. Я нецікава особа. Пересічна і навіть нудна.
Проклинаючи себе за нездатність випхати нахабу з дому, Нора прослизнула повз нього до плити, вдаючи, що бажає перевірити, чи та нагрілася. Насправді ж Нора хотіла опинитися подалі від Стрека.
Він пішов за нею, тримаючись поряд.
– Коли я стояв біля парадного, то бачив купу квітів. Ви їх вирощуєте?
Витріщаючись на кнопки на плиті, Нора відповіла:
– Так… Я люблю садівництво.
– Схвалюю, – промовив Стрек таким тоном, наче Норі доконче потрібне було його схвалення. – Квіти… Добре, коли жінки цікавляться таким. Куховарство, плетіння мережива, садівництво… та у вас чи не цілий набір жіночих хобі й талантів. Готовий заприсягнутися, що ви з усім добре даєте раду. Я маю на увазі, з усім, що стосується жіночих справ. Гадаю, ви в цьому першокласна жінка.
«Якщо він торкнеться мене, я закричу», – подумала Нора.
Але стіни старого будинку були доволі товстими, а сусіди мешкали далеченько. Ніхто не почує і не прийде на поміч.
«Я опиратимуся, – подумала Нора. – І не здамся просто так».
Але насправді вона не була впевнена, що спроможна вчинити спротив, бо не знала, як це робити. Навіть якщо вона спробує, він усе одно більший і сильніший.
– Гадаю, ви в усьому першокласна жінка, – повторив Стрек ще задерикуватіше.
Нора повернулася від плити і вимушено засміялася:
– Мій чоловік здивувався би, почувши це. Мені непогано вдаються торти, але, на жаль, без припеченої шкоринки, а печеня завжди виходить занадто сухою. Плету я непогано, але надто довго.
Нора прослизнула повз нього і повернулася до столу. Відкриваючи коробку з глазур’ю, вона сама була здивована власною балакучістю. Відчай зробив її говіркою.
– Я добре доглядаю за квітами, але хазяйка з мене так собі. Якби чоловік не допомагав, то тут панував би цілковитий безлад.
Норі здалося, що вся її поведінка і мовлення відгонять фальшем. Якщо навіть вона відчула у своєму голосі істеричні нотки, то Стрек і поготів. Але, певна річ, після її згадки про чоловіка Арт Стрек добре подумає, чи варт робити подальші кроки.