Втеча від свободи. Еріх Фромм
Читать онлайн книгу.
свободи для сучасної людини розпочнемо з аналізу особливостей культури в Європі за доби Середньовіччя та на початку Нового часу. За цей період економічна основа західного суспільства зазнала докорінних змін, що супроводжувалися такими самими радикальними змінами у структурі особистості людини. Тоді ж виникає й нова концепція свободи, яка отримала своє найвиразніше ідеологічне втілення у нових релігійних доктринах Реформації. Щоб збагнути свободу в нинішньому суспільстві, треба починати саме з того періоду, протягом якого були закладені підвалини сучасної культури, бо саме цей етап формування людини дозволяє збагнути подвійне значення свободи, з яким ми маємо справу сьогодні, краще, ніж будь-яка з наступних епох. З одного боку, людина з часом стає вільнішою від зовнішньої влади, а з іншого – посилення ізоляції людини призводить до почуття нікчемності та безсилля. Наше розуміння нових компонентів у структурі особистості людини зміцнюється завдяки дослідженню їхніх витоків, оскільки аналіз основних характеристик капіталізму й індивідуалізму у самих зародках дозволяє порівняти їх з економічною системою і тим типом особистості, які докорінно відрізняються від наших. Саме це зіставлення дозволяє нам краще зрозуміти особливості сучасної соціальної системи й того, як вона сформувала структуру характеру людей, які в ній живуть, а також нового духу, що є результатом зміни особистості людини.
Наступний розділ також продемонструє, що доба Відродження подібна до нашої сучасності більше, ніж може здаватися на перший погляд. Насправді, попри всі очевидні відмінності між двома різними епохами, з ХІV століття не було жодного періоду в історії, який настільки скидався б на теперішній світ – з позиції подвійного значення свободи. Реформація є одним із джерел ідеї свободи та автономії людини в тому вигляді, у якому вони подані в наших сучасних демократіях. Хоча саме на цьому аспекті зазвичай наголошують, особливо в некатолицьких країнах, часто ігнорують інший аспект Реформації, у якому акцентується на гріховності людської природи, на безсиллі й незначущості індивіда, на необхідності його підкорення зовнішнім силам. Ідея нікчемності індивіда, уявлення про те, що він в принципі неспроможний покладатися сам на себе, а тому потребує підкорення, також є основною складовою гітлерівської ідеології, якій, одначе, на відміну від релігійної догматики протестантизму, бракує закладеного наголосу на свободі та моральних принципах.
Ця ідеологічна подібність – не єдине, що робить дослідження ХV та ХVI століть особливо потужною вихідною точкою для розуміння сучасного стану речей. Важливою також є сильна схожість станів суспільства, тож я спробую продемонструвати, як саме ця схожість пояснює подібності між епохами на рівнях ідеології та психології. Як зараз, так і тоді традиційному способу життя більшості населення загрожували революційні зміни економіки й соціального порядку. Як і сьогодні, влада монополій та могутність капіталу найбільше загрожували