Кривавими слідами. Ксенія Циганчук
Читать онлайн книгу.
лишитися і записати для нього нову інформацію, сам же повернувся до Віталіни. Цього разу на патрульних узагалі не звернув уваги. Тож і не помітив, як уся всередині закипає Власта. Вона чула його коментар стосовно ролі жінки в поліції і з цього моменту ненавиділа його ще більше. «Знати б, чи Валентин почув ту його заувагу», – подумалося жінці-копу. Та Валік був поглинутий діями слідчих. Він, як і Власта, мріяв колись перейти на роботу в слідчий відділ.
Скляр повернувся до свого поки що єдиного свідка. Віталіна виглядала занепокоєною. Що вони там знайшли? Слідчий видавався досить розчарованим.
Так насправді й було. З одного боку, звісно, кулі, контейнери для мисливських патронів та уламки саморобного глушника, обмотані армованим скотчем, – це щось. Буває ж і гірше: коли взагалі нічого не знаходять. Але, з іншого боку, хотілося більше зачіпок. Добре б добути відбитки пальців чи ДНК. У такому разі, якщо людина є в базі, спіймати її – лише питання часу. Ну або ж при появі підозрюваних, маючи при собі згадані докази, теж легко перевірити причетність людини до справи.
Єгор сьогодні геть погано спав. Цілий тиждень після того, що сталося, не міг розслабитися та як слід відпочити. За всю службу жодного разу не мав безсоння, незважаючи на те, скільки пережив.
Скляр прослужив у поліції вже п’ятнадцять років, набувши чималого досвіду. Маючи гострий розум, гарну фізичну підготовку (хоч, на перший погляд, так ніхто б не сказав) і неймовірну швидкість реакції, уважався цінним працівником. Перевестися до Рівного вартувало певних зусиль, проте заради нареченої він зробив усе можливе, аби досягти бажаного. Ресторан, у якому вона пропрацювала майже сім років помічником повара, відкрив свою мережу в Рівному. І вже тут дівчина мала змогу отримати давно омріяну посаду шефа кухні. Певний час покрутивши носом, Єгор усе-таки згодився переїхати заради неї. І ось три тижні тому вони з’єдналися. До цього більше місяця мусили прожити в різних містах, доки Єгор отримував згоду керівництва. Не так просто поліцейському розпоряджатися власним життям.
А буквально тиждень тому загинув його найкращий друг при виконанні службових обов’язків. Саме із цього все і почалося. Якесь важке відчуття того, що і йому тепер недовго лишилося. Минулої ночі навіть наснилося, що він був із Ромкою, коли того вбили. У сні приятель попередив про небезпеку.
Скляр укотре за день відігнав від себе непрохані думки.
Тим часом молода жінка не зводила з нього втомлених очей. І він чудово розумів, що вона з нетерпінням чекає, коли від неї відчепляться. «Ні, крихітко, зачекай іще трошки. Я тебе збираюся помучити, – подумки посміхнувся Єгор. – Ти щось недоговорюєш».
– То як ви познайомилися? – почав із того, на чому завершив.
– Нас познайомив Артем, приятель Мáрко. Я працюю… працювала адвокатом Мáрко.
– Адвокатом? Навіщо йому адвокат?
Віталіна коротко переповіла слідчому, у чому полягала її робота.
– І що, у них настільки погані стосунки, що вона не хоче довіряти йому дитину?
– Гірше, – сухо відказала