Чемні дівчатка потрапляють у Рай, погані – куди забажають. Уте Эрхардт
Читать онлайн книгу.
повинні перестати самовільно деградувати до рівня прислуги. Їм слід порушувати заповіді та накази, які змушують їх виконувати роботу, що не просуває вперед. Варіант м’якосердої Попелюшки постійно трапляється серед жінок, які працюють.
Хріста займається графікою. У неї повно креативних ідей, вона працює старанно та витрачає купу вільного часу, щоб опанувати нові техніки комп’ютерної анімації. Три роки тому вона розпочала свою роботу у великій студії. Вона пред’явила диплом із високими оцінками, а також портфоліо, розраховуючи на швидке кар’єрне зростання. Сьогодні ж Хріста розлючена, бо й далі змушена виконувати другорядні роботи, як і три роки тому. Час від часу отримує невеличкі замовлення, але власний, складний проект їй іще жодного разу не довірили. При цьому вона абсолютно впевнена у своїх уміннях і багаторазово зазначала, що охоче взяла б на себе складніші завдання.
Її керівництво підтверджує, що вона виконує завдання правильно та скрупульозно, й ідеї, які вона подає, визнають. Та все ж хороші замовлення отримує не вона, а її колеги, переважно чоловіки. Хріста наголошує, що враховує всі вимоги й виконує завдання відмінно, а своїх колег характеризує як ненадійних. Вони змінюють попередні вимоги до роботи, діють більше на власний розсуд, і нерідко результат украй відрізняється від побажань клієнта. А втім, клієнти, здається, задоволені.
Під час спільної обідньої перерви Хріста порушує цю тему з одним із колег – тим, хто завжди діє виважено. Він описує їй, як саме вислуховує побажання клієнта. Зазвичай бажання клієнта – це ідеї, які він уже в когось бачив, або ж власноруч розроблені зразки. За цими пропозиціями приховується прохання, щоб фахівці зробили з цього щось краще, вишуканіше, блискуче. Клієнтам нерідко важливіша свіжіша, оригінальніша за їхній зразок ідея, аніж та мазанина, яка втілить їхнє непрофесійне бачення. У Хрісти в голові купа цікавих ідей, вона б залюбки робила все інакше, ніж того бажають клієнти, однак досі вважала незручним висловлювати такі «ризиковані» ідеї, тож і не пропонувала нічого.
Це була поворотна мить. Відтоді Хріста вирішила надавати значнішої ваги креативу і, хоч і з запізненням, почала вносити до малих проектів власні ідеї.
Кожен клієнт отримував те, що запропонував сам, та альтернативний варіант від Хрісти. Більшість клієнтів обирали нову ідею, подеколи навіть із захватом. Шеф теж помітив, що Хріста стала працювати самостійніше, і їй доручили складніші замовлення від солідніших клієнтів. Вона все ще не випускала з поля зору побажання клієнтів, але тепер спершу відшукувала власне бачення проекту й на основі цього робила пропозицію. І тільки в тих випадках, коли клієнт уперто наполягав на своїх вимогах, вона робила все, як він скаже. Хріста зрозуміла: працівники, які виконують роботу надійно, передбачливо, здають усе вчасно й саме те, чого від них очікують, – незамінні для безпроблемного функціонування кожного підприємства і мають шанс довіку перебувати в тій компанії на стабільній посаді. Але