Говори, серце, не мовчи. Жанна Куява
Читать онлайн книгу.
означення, коли заходжу до оснащеного найнеобхіднішою технікою та приладдям приміщення. Тут тобі кавомашина, крапельна кавоварка, хочеш чай заварюй із артезіанської бутильованої води, хочеш просто його запарюй у готовому кип’ятку з кулера; великий круглий стіл посередині, обабіч – меблі й холодильники; рівненько виставлений посуд виблискує із полиць, на стільниці – вази з цукром, печивом, цукерками…
Біля вікна походжає Ксенія, вона по-вчительському, чи таки по-начальницьки, наказує щось Лютій та ще двом дівчатам, мабуть, працівницям із рецепції. Зводить на мене байдужий короткий погляд і відвертається: нема нам про що наразі розмовляти, – вичитую з її погорди. Я – так само не нав’язуюся, стаю в чергу за кавою. Переді мною в кавомашині її робить мужчина, точніше, хлопчина, – визначаю з висоти своїх літ (хі-хі). Хлопчина оглядається, помічає мене, але не вітається, тож я роблю це перша. Заклопотаний, висновую, бачачи його різкі та поквапливі рухи.
– Ігорю, давай скоріше, скоро друга тридцять! – з-за прочинених дверей не менш схвильовано прикрикує до кавувальника інший хлопчина, правда, дещо більше схожий на мужчину завдяки широким плечам і вгодованому обличчю. Та прожогом зникає.
Не мій «фасон», подумки регочу, забачивши цих обох. А за мить серджуся: чортяка, я що обираю собі кавалера в перші ж робочі дні?!
Ні, заспокоююся враз. Розставання з другим, хоч і громадянським, чоловіком було настільки складним, що до нових стосунків мені – як до неба пішки. Добре, що все закінчилося добре – з його-то характером і вдачею. Але дістала я була те, що хотіла. Коли перший муж, філолог Сашко, вдався м’ялом, мовби з клоччя батіг, слухавсь одну маму, то другий, крутій і грошолюбець Максим, слухавсь одного себе. Дякую вам, хлопці-мужчини-й-не-дуже, що були у моєму житті! На цьому поки ставлю крапку.
Випивши кави, вертаюся до кабінету. Елли досі немає. Всідаюся в комфортне шкіряне крісло, беруся вичитувати свіжонадіслані тексти – вони летять зі швидкістю світла з електронки якоїсь Аліни Акуніної, адміністраторки відділу продажів. Могли би й познайомити з людиною, раз такі висококультурні всі, манірюся, доки ніхто не бачить. Та я легко справляюся з роботою, адже тексти прості й нехитрі. Хіба – з купою граматичних і стилістичних помилок.
А це – щось новеньке! Відкривши лист із темою: «Терміново!!!» (три знаки оклику неабияк наполохали), читаю:
Колеги! Сьогодні, об 14:30, спеціалісти відділу інформаційних технологій (ІТ) презентуватимуть нову презентацію (аж вголос регочу через незграбну тавтологію) «Моніторинг та ліквідація інцидентів в Академії ейчарів та рекрутерів “Ас”» для генерального директора (далі – ГД) компанії «АтлАс» Кавунчика Івана Івановича. Генеральний директор виявив бажання познайомитися з новими працівниками відділу маркетингу та інформаційного забезпечення Крук Е. О. та Гайдучик В. О. Прохання Крук Е. О. та Гайдучик В. О. о 14:20 бути на місцях для отримання попередньої інформації. Запізнення на зустріч із ГД – неприпустиме.
З повагою Ксенія Коршак, старший