Ув'язнений №603. Антон Марчук
Читать онлайн книгу.
його. У прорізі з’явилася таця з їжею. Він закричав і спробував вибити двері плечем: воно озвалося ниючим болем. В’язень заплющив очі і прокинувся.
Він знаходився у своїй кімнаті із електронною панеллю, на якій зображувався краєвид із пустелею та скелястими горами. Джон встав і одягнувся. Це був ще один жахливий кошмар, який переслідував його по ночам.
Як раніше пояснювали йому спеціалісти, на Землі відбувся апокаліпсис і планета була знищена потужним вибухом. Він неї залишились лише уламки, що літали безкраїми просторами космосу. Більшість людей вдалося врятувати і перемістити в букери, які знаходились глибоко під земною корою на іншій планеті. Щоб уникнути емоційного шоку та інших неприємних спогадів, їм постирали пам’ять і тепер день у день за допомогою спеціальних капсул її поступово відновлюють. Тепер місце, куди їх перенесли, стало для людства новою домівкою. Коли їхня пам’ять відновиться, вони будуть жити повноцінним життям у новому світі. Ті, кому повністю відновили пам’ять, міг вибратися у зовнішній світ і вдихнути справжнє чисте повітря. Там жили вільні люди, що живуть по справжньому, і їх не хвилюють нічні жахіття.
– Все це наслідки пережитих подій, ― заспокоїла його лікарка Лоуренс. ― Ви почуваєте себе в’язнем, якого заточили в клітку, бо саме так ваш мозок сприймає навколишнє середовище під час сну. Ми допоможемо вам стати на ноги і почуватися щасливим, проте для цього потрібен час. Ви ще змогли щось згадати?
– Здається у мене виникли нові спогади, ― почав Джон. ― То був останній день перед катастрофою. Я працював вчителем у школі. Мені пригадалася дружина Саллі і діти. Що з ними? Ви допоможете вернути мені мою сім’ю?
– Вони можуть перебувати десь на території комплексу. Це добре, що ви почали пригадувати. Отже, фінальна процедура пройшла в нормі. Скоро, Джон, все буде гаразд і вас відправлять назад у нормальне життя. Ми знайдемо вашу сім’ю.
– Щиро вам дякую, Дженні. Ви мене заспокоїли.
– Пам’ятайте, що «ВОРТЕКС Індастріз» піклується про вас. Саме ця компанія врятувала вам життя і робить усе можливе, щоб його покращити.
Джон знав, що йому пощастило більше за інших. Після катастрофи у нього залишився нормальний зір і слух, він міг чітко розмовляти. Були нижні комплекси, де збирали усіх глухих, сліпих і німих. Там для них проводили спеціальну програму із психологічними тестами. В нижні поверхи пропускали лише персонал із ключ-картою: для решти доступ був закритий. Всередину вів ліфт, який цілодобово охоронявся суворими людьми з автоматами, одягнуті у чорну форму із значком «ВОРТЕКС».
На самих нижніх поверхах підземелля знаходились камери для психопатів та людей із психічними відхилення. Хтось стверджував, що ці відхилення теж були спричинені катастрофою. Спеціалісти з неврології та генетичної психіатрії досліджували їх, щоб виявити причину їхніх відхилень. Все відбувалось в суто закритих умовах і не повідомлялось, чи когось із них вдавалося привести до ладу. Відомо було одне: психопатам за