Галицька сага. Тінь незалежності. Петро Лущик
Читать онлайн книгу.
нього можна?
– Ні! Ваш підлеглий під наркозом! Приходьте увечері!
Надворі вже засіріло, і Семен побачив Валька з Панасом. Він повів їм хорошу новину.
– Де старший Смоляр? – запитав.
– Сидить біля Миколи, – відказав Михайло Валько.
Він досі не міг прийти до тями, як це могло статися, але ніхто – ні Семен, ні Роман – навіть і не думали йому докоряти. Знали: на війні все трапляється. Натомість Семен Кандиба мовив:
– Я про що думав, коли сидів перед дверима там!
Він кивнув головою на будинок – тимчасовий шпиталь.
– Чи не відправити нам Михайла додому? З Олексою. Не приведи, Господи, і з ним щось станисьи, мати того не переживе.
– Та ту навіть не знаєш, що буде за Миколою! – відказав Роман і кивнув головою. – Ні, Михайло не піде на те. Тепер – не піде!
Іншого варіанту Семен, чесно кажучи, і не сподівався.
– Тоді як нам бути? – запитав Валько.
– А давайте я зараз піду до сотника і попрошу відрядити малого кудись в тил! – запропонував Кандиба.
– Михайло сьи не згодит! – впевнено припустив Панас.
– А він і знати не буде! А так, може, і вбережетьсьи!
Сотник Стафіняк, звичайно, був в курсі всіх справ у його сотні, тому згодився з пропозицією Кандиби. Наступного дня після того, як Миколу поховали на місцевому кладовищі разом з іншими двома стрільцями, що померли від ран напередодні, Михайла Смоляра відрядили в Кам’янку супроводжувати поранених стрільців до місцевого шпиталю. Дев’ятнадцятирічний Михайло розумів, що до цього доклалися його старші односельці, але поки що він навіть не мав сили перечити.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.