Все-всі-вся. Анекдоти про маленьких і великих…. Отсутствует
Читать онлайн книгу.
сидить на пляшці з-під горілки!
Вчитель зоології:
– Сьогодні ми будемо вивчати лелек…
Раптом піднімається учениця:
– Іване Івановичу, мені здається, що ми достатньо дорослі, щоб іще вірити в існування лелек…
– Тату, коли ти одружився?
– У двадцять чотири роки.
– А мама?
– У двадцять два.
– То виходить, що мама вийшла заміж на два роки раніше, аніж ти оженився?
Чотирирічний малюк звертається до татуся:
– Якщо радіоприймач кинути, він зламається?
– Так, звісно.
– І кнопки вилізуть?
– Еге-ж, і кнопки.
– А тьотя в ньому залишиться?
Малюк звертається до бабусі:
– Бабо, а як називають тих, хто кого-небудь проганяє?
– Терористи.
– Значить, мама – терорист. Вона прогнала мене з двору обідати…
П'ятирічний Петрик каже своєму приятелю:
– Я точно знаю, коли у батьків вихідні дні! Це коли моя мама пере білизну, а татко цілий день дивиться телевізор!
Дівчинка вперше побачила негра і дуже здивувалася:
– Мамо, а чому дядя такий чорний?
– Тому, що він такої раси. Раса в нього така… А взагалі-то він такий, як і ми.
– Мамо, а ця раса у нього відмиється?
Задзвонив телефон. Трубку знімає маленький хлопчик.
– Вам кого?
– Тато вдома?
– Ні, немає. Він кудись поїхав.
– На відпочинок?
– Ні. Він поїхав з мамою.
Вчителька розгнівано докоряє Василькові за погане відвідування школи, за неуважність та двійки. В кінці відчитування вона каже:
– Я хотіла б декілька днів побути твоєю матір'ю, щоб перевиховати тебе.
Василь піднімає голову:
– Добре, я скажу татові, думаю, він погодиться…
– Мамо, а правда, що люди від мавп пішли?
– Правда, синку.
– Я й дивлюся, що мавп так мало залишилося.
У глухій сибірській тайзі знайшли маленького хлопчика, якого виховували дятли. Рівно через три дні він усіх задовбав.
– Не забувай, синку, що ми живемо на землі, щоб трудитися. Ким ти хочеш стати, коли виростеш?
– Пілотом!
Батько гнівно до доньки:
– Навіщо ти сказала матері, що я повернувся вранці?!
– Тату! Я ж їй відповіла, що не подивилась на годинник, тому що готувала сніданок…
Малий дивиться, як тато фарбує стелю. Мама:
– Учись, синку! Підростеш, будеш татові допомагати.
– А що, хіба він до того часу не закінчить?
Учитель запитує:
– Чому тебе не було учора в школі?
– Бо бузько приніс мені братика.
– Але ж твій батько поїхав до Америки!
– Батько поїхав, але ж бузько залишився.
Петрик прийшов на третій урок. Учителька строго:
– Чому ти запізнився?
– Мене тато затримав.
– Хіба він не міг затримати когось іншого?
– Ні, він хотів відшмагати саме мене.
– Здається,