Все-всі-вся. Анекдоти про маленьких і великих…. Отсутствует
Читать онлайн книгу.
гладить пишний хвіст великого пса. Мама злякано:
– Що ти робиш? Він тебе укусить!
– Мамо! З цього боку він не кусається!
Вовчик у магазині:
– У вас горілка є?
– А тобі вісімнадцять є?
– А у вас ліцензія на торгівлю алкоголем є?
– Та на, на… Чого ти так зразу заводишся?!
В РАГСі сидить малий хлопчик.
– Кого ти чекаєш? – запитує його співробітниця.
– Я хочу дізнатися, як розвестися з татом і мамою.
– Тату, ти мене любиш?
– Звичайно.
– Тоді одружися з тією тіточкою, що на розі продає морозиво.
– Синку, а яке прислів'я ти знаєш про корисну гуртову працю? – запитує тато.
– Гуртом і батька легше бити.
– Тату, ти де народився?
– В Одесі.
– А мама?
– В Бердичеві.
– А я?
– У Києві.
– Як добре, що ми всі зустрілися.
У кабінеті директора школи майбутній першокласник з мамою.
– Мамо, ходімо, якщо директор каже, що всі класи переповнені, то чому ми будемо наполягати…
Батько відшмагав сина і каже:
– Повір мені, Василю, мені боляче тебе карати…
– Але не в тому ж місці, тату!
– Ким ти будеш, Миколко?
– Будівельником.
– Чому ж то?
– Будуватиму квартири без кутків!
– Іванку, коли мені було сім років, як тобі, у мене не було ні батька, ні матінки. Я ріс у чужих людей, часто не було чого й поїсти…
– Татку, з тих пір, відколи ти у нас живеш, тобі ж добре, тебе годують тричі на день…
– Миколо, назви шкідливу худобину.
– Баран.
– Чому?
– Бо як поїм баранячого м'яса – у мене живіт болить.
– Синку, якщо ти сьогодні будеш слухняним, увечері обіцяю тобі винагороду!
Увечері:
– Молодець! Так добре поводився! Що ти хочеш у винагороду?
– Ніколи більше не примушуй мене бути слухняним!
– Діти, хто може довести Піфагорову теорему?
Василько:
– Мій старший брат із 7-го класу!
– І це мій син? Такий неслухняний, вреднючий!
– Сама ти вреднюча! Якби я знав, що ти така, ніколи б не дозволив таткові з тобою одружитися!
Закінчується літо. Менший брат:
– Скоро вже тобі, Дмитрику, до школи йти!
Старший брат:
– А ти не нагадуй, а то одержиш у вухо!
Учитель:
– Іваненко, що ти можеш сказати про Олександра Македонського?
– Як і про всіх покійників, тільки хороше…
– Татку, дай мені вина, я розфарбую картинки.
– Вином не фарбують!
– А чому ж бабуся казала, що у тебе ніс червоний від вина?
– Такого накоїв! Ти мав би почервоніти від сорому!
– Чому я маю червоніти? Татко казав, що він за мене червоніє.
– Юрку, не пхай пальці в ніс!
– А навіщо ж там дірочки просвердлені?
– Бабуню, а де твоє друге обличчя?
– Яке це друге?
– А