Аліса в Дивокраї. Льюис Кэрролл
Читать онлайн книгу.
як вона вправно полює на мишей!.. Ох, вибачте мені, будь ласочка! – знову зойкнула Аліса, бо цього разу Миша вся наїжачилася, й дівчинка ясно відчула, що та тепер уже справді образилася. – Ми не будемо про неї більше говорити, якщо вам це не до вподоби.
– Ми?!! – вискнула Миша, тремтячи аж до кінчика хвоста. – Ніби я стала б говорити на таку тему! Наш рід завжди НЕНАВИДІВ котів – цих бридких, ницих, похабних звірюг! Не хочу більше й чути про них!
– Я не буду, чесно! – сказала Аліса, поспішаючи змінити тему розмови. – Може, вам… може, ви… полюбляєте… е… полюбляєте собак?
Миша не відповіла, тож Аліса бадьоро повела далі:
– Поблизу нашого дому живе пречудовий собачка, якого я дуже хотіла б вам показати! Маленький жвавий тер’єр, такий, знаєте, з довжелезною, кучерявою брунатною шерсткою. І він приносить вам різні речі, які ви йому кидаєте, і ще сідає на задні лапки й просить їсти, і всякі інші штуки виробляє… я й половини згадати не можу… І знаєте, це собака фермера, й хазяїн каже, що від нього дуже багато користі, що він сотню фунтів[13] коштує! Він каже, песик усіх пацюків передушує і… О Господи! – розпачливо скрикнула Аліса. – Боюся, я знову її образила.
Адже Миша чимдуж гребла від неї подалі, шалено збурюючи воду в озері.
Тож Аліса сумирно гукнула їй услід:
– Мишко, дорогенька! Повертайтеся назад, і ми не будемо говорити ні про котів, ні про собак, якщо ви їх так не любите!
Зачувши це, Миша розвернулася й потихеньку підпливла до Аліси; її мордочка була геть бліда (від гніву, подумалося Алісі). Тремким голосом вона промовила:
– Давай виберемося на берег, і я розповім тобі свою історію; тоді ти зрозумієш, чого я ненавиджу котів та собак.
Вибиратися вже давно був час, бо озеро вщерть загромадилося птахами й тваринами, які в нього впали: тут були Качур і Додо[14], Лорі[15] та Орленя, й іще кілька кумедних тваринок. Аліса попливла попереду, й усе товариство попрямувало до берега.
Розділ третій
Партійні Перегони та правдива історія
На березі скупчилося воістину чудернацьке товариство: птахи із випацяним пір’ячком, тварини з прилиплим до боків хутром, і геть усі мокрі мов хлющ, злі та зніяковілі.
Найбільше всіх, ясна річ, турбувало, як би їм висохнути: щодо цього вчинили цілу нараду, й незабаром Аліса вже запросто теревенила з усіма, начеб знала їх усе своє життя. Вона встряла в доволі тривалу суперечку з Лорі, який під кінець зовсім спохмурнів і тільки й міг казати: «Мені видніше, бо я за тебе старший». Аліса з цим не погоджувалася, бо не знала, скільки ж Лорі років, а позаяк папуга навідруб відмовився оголосити свій вік, то на тому розмова й урвалася.
Зрештою Миша, яка, схоже, була тут не останньою особою, гукнула:
– Ану сядьте всі долі й послухайте мене! Я вас швиденько зараз висушу.
Усі хутко посідали великим колом, у центрі якого опинилася Миша. Аліса уважно вп’ялася в неї поглядом, адже безпомильно відчувала, що підхопить тяжку застуду, якщо зараз швиденько не
Фунт (або фунт стерлінгів) – грошова одиниця в Британії.
Додо (або дронти) – вимерлі птахи, що мешкали на Маскаренських островах (Індійський океан) і в XVII–XVIII століттях були винищені європейськими колоністами.
Лорі – різновид папуг, що вирізняється дуже яскравим оперенням.