Людиною він був. Джеффри Арчер
Читать онлайн книгу.
зробити цього, Арнольде, і не повідомити мені про результат?
– І мені не треба вам нагадувати, – додав Себастьян, – що Меллор телефонуватиме мені о десятій ранку в п’ятницю.
– Треба переконатися, що він телефонуватиме не за наш кошт, – зауважив Хакім.
Вони вдвох сиділи відокремлено в кінці бару, щоб бути певними, що їх ніхто не чує.
– Коли замислюся, – сказав Ноулс, – то дивуюся, як ви стали директором туристичної компанії. Зрештою, я ніколи не чув, щоб ви десь відпочивали.
– Мені байдужі іноземці, – пояснив Слоун. – Їм не можна вірити.
Бармен наповнив склянку джином.
– Але у будь-якому разі я не прагну плавати і лежати на пляжі засмагаючи – це не мій тип розваг. Вважаю за краще залишатися в Англії та насолоджуватися кількома днями полювання або самостійно вештатися пагорбами. І майте на увазі, не думаю, що буду займатися туристичним бізнесом довго.
– Є щось, про що я мав би знати?
– У мене була одна-дві пропозиції щодо «Меллор тревел», які дозволили б нам обом вийти на пенсію.
– Але Меллору все ще належить п’ятдесят один відсоток компанії, тому він у кінцевому підсумку стане й головним бенефіціаром.
– Я не планував продавати компанію, – заперечив Слоун, – лише її активи. Позбуватися активів – це нова гра в Сіті, і до того часу, як Меллор допетрає, що ми задумали, у нього взагалі не залишиться компанії, лише її оболонка.
– А коли він вийде з в’язниці…
– Мене вже там давно не буде, я житиму в місці, де немає договору про екстрадицію з Великою Британією.
– А як щодо мене? Я ж залишуся в банку.
– Ні-ні! До того часу ви вийдете зі складу ради директорів на знак протесту. Але не раніше, ніж на ваш рахунок у швейцарському банку впаде велика сума грошей.
– Скільки часу вам знадобиться, щоб закрити угоду?
– Я не поспішаю. Наш заочний керівник в осяжному майбутньому нікуди не подінеться, а до цього часу наш пенсійний план вже буде реалізовано.
– Ширяться чутки, що «Томас Кук і Ко» зацікавлені купити нашу компанію.
– Цього не станеться, поки я голова правління, – запевнив Слоун.
– На першій лінії пан Меллор, – повідомила Рейчел, усвідомлюючи, що вона перериває ранкову зустріч Себастьяна з директором валютного департаменту банку.
Себ зиркнув на годинник. Десята нуль-нуль.
– Ви не проти, якщо я відповім? – промовив він, беручи слухавку.
– Не заперечую, – відгукнувся Віктор Кауфман, добре знаючи, хто зараз на іншому кінці дроту.
– З’єднайте із ним, Рейчел. Доброго ранку, пане Меллор, це Себастьян Кліфтон.
– Ви вже вирішили, пане Кліфтон?
– Атож, вирішив і можу вас запевнити, що «Фартинґс» дуже серйозно поставився до вашої пропозиції. Однак після довгих роздумів рада директорів вирішила, що це не той тип бізнесу, яким бажає займатися банк, і тому…
Лінія стихла.
Десмонд Меллор годинами лежав на