Людиною він був. Джеффри Арчер
Читать онлайн книгу.
до спальні.
Двійко санітарів підняли непритомну жінку з нош і переклали її на ліжко. Джайлз накинув ковдру на дружину, а відвідувачі вийшли, не промовивши жодного слова.
Лікар перевірив її пульс.
– Я дав їй заспокійливе, тож вона спатиме іще кілька годин. Прокинувшись, цілком може спершу уявити, що все, що сталося, було жаским сном, але, виявивши, що перебуває у знайомому оточенні, хутко очуняє й згадає, що з нею сталося. Вона обов’язково здивується, скільки ви про неї знаєте, тож у вас є ще трохи часу обміркувати, що їй казати.
– Я вже це зробив, – сказав Джайлз, супроводивши доктора Відена вниз і відчинивши вхідні двері.
Чоловіки вдруге потиснули один одному руки, після чого медик не озираючись сів на переднє сидіння чорного фургона. Автомобіль повільно об’їхав Сміт-сквер, потім повернув праворуч і влився в інтенсивний вечірній рух.
Щойно фургон зник із поля зору, Джайлз зачинив двері й побіг назад нагору. Він підтягнув крісло і сів біля поснулої дружини.
Мабуть, Джайлз задрімав, бо коли розплющив очі, побачив, що Карін сидить у ліжку й дивиться на нього. Він моргнув, посміхнувся й пригорнув дружину.
– Все закінчилося, кохана. Тепер ти в безпеці, – пообі-
цяв він.
– Я думала, якщо ти коли-небудь дізнаєшся, то ніколи мені не пробачиш, – промовила вона, міцно притиснувшись до чоловіка.
– Нема чого пробачати. Треба забути про минуле й зосередитися на майбутньому.
– Але важливо, щоб я все тобі розповіла, – сказала Карін. – Більше жодних таємниць.
– Алан Редмейн уже про все мене поінформував, – заперечив Джайлз, намагаючись заспокоїти дружину.
– Не про все, – сказала Карін, відпускаючи його. – Навіть він знає не все, а я не можу продовжувати брехати.
Джайлз стурбовано поглянув на неї.
– Правда в тому, що я використала тебе, щоб чкурнути з Німеччини. Так, ти мені сподобався, але коли я щасливо опинилася в Англії, то мала намір драпонути як від тебе, так і від Пенґеллі, щоб розпочати нове життя. І я б це зробила, якби не закохалася в тебе.
Джайлз узяв дружину за руку.
– Але щоб утримати тебе, мені довелося зробити все, щоб Пенґеллі і далі вірив, що я працюю на нього. На допомогу мені прийшла Синтія Форбс-Ватсон.
– Я також закохався, – видихнув Джайлз. – Але я закохався в тебе після тієї ночі, яку ми провели разом у Берліні. І не моя провина, що тобі знадобилося трохи більше часу, аби збагнути, як тобі пощастило.
Карін вибухнула сміхом й обійняла чоловіка. Коли вона його відпустила, Джайлз запропонував:
– Піду і наллю тобі горнятко чаю.
«Тільки британці на таке здатні», – подумала Карін.
– О котрій годині нас хоче бачити Її величність? – поцікавилася Емма з посмішкою, не бажаючи зізнаватися, наскільки пишається цим запрошенням і з яким нетерпінням чекає цієї події. На відміну від засідання ради директорів, на якому вона головуватиме пізніше цього тижня і яке ніяк не могла викинути зі своїх