Твердиня. Максим Кидрук
Читать онлайн книгу.
У правій руці він стискав коричневий паперовий пакет. Судячи з форми, всередині була літрова пляшка. Мабуть, віскі. Або щось інше, що горить.
– Друзяко! – в один голос викрикнули Едді з Ленсом. – Ми вже зачекались!
Нейт був яскравим блондином із закаляним веснянками гостроносим писком. Очі мав кольору зацукрованого меду, колючі й зверхні. Левку він не сподобався з першого погляду.
– Щось роздобув? – спитав Айк.
– Тс-с… – Нейт приклав пальця до губ, а потім тихо додав: – А то! – І під столом передав пляшку Айку. В «Samay Wasi» заборонялося приносити і розпивати щось «важче» за пиво.
– Айку, любий, тільки не треба, як учора, – невдоволено муркнула Меґан.
– А що було вчора? – зобразив дурника американець. Узяв пакет, поставивши його на стілець собі між ноги. З обгортки виткнулось горлечко, і Левко по пляшці впізнав віскі «Jameson».
На лихо, саме в цю мить противедмежий спрей опинився біля веснянкуватого Нейта.
– Що за штука? – Хлопець потягнувся за балончиком.
– Газовий балончик проти ведмедів, – повідомив Едді.
– You’ve got to be kiddin’ me![77]
– Я тобі серйозно кажу, – замахав Едді.
Побачивши зображення ведмедя, Нейт смикнув бровами. Наступної секунди в його очах заграв шалапутний полиск.
– Чий це? – Веснянкуватий підняв балончик, стискаючи його, наче гранату, що от-от вибухне.
– Мій, – потупившися, сказав Калеб.
– Будь обережний, не сплутай зранку з дезодорантом.
Дружній вибух реготу.
– А давайте залишимо його в туалеті замість освіжувача, – підхопила нову хвилю Меґан.
– Ха-ха-ха!
– Ото комусь буде сюрприз! – хтось із канадців.
– А тебе ведмежа морда не насторожує? – Нейт труснув балончиком.
– Тоді треба замалювати етикетку, – Меґан.
– Я тобі завтра підсуну замість лаку для волосся.
Меґан показала Нейту язик:
– Я не користуюсь лаком для волосся у подорожах, телепню.
Несподівано до розмови підключився один з товаришів Калеба. Покрутивши в руках рештки упаковки, він надибав цінник:
– Калебе, ти заплатив за цей лайномет тридцять п’ять баксів? Бодай тебе розірвало, друже!
– А що? – буркнув Калеб. Йому не сподобалось, як усе повернулося. Зрештою, він не зробив нічого ганебного – надмірна обережність ніколи нікому не заважала. Проте вдіяти нічого не міг. Не його вина, що галаслива компанія завжди знаходить об’єкт для групового висміювання. В іншій ситуації ніхто не звернув би уваги на його балончик.
– Міг би тиждень не прати шкарпетки, а потім кидатись ними у ведмедя – ефект був би той самий! – набирав обертів Нейт. – Ще й на пральному порошку зекономив би.
– Через тиждень вони вертатимуться назад бумерангом, Нейте, – пробасив Ленс.
Новий, ще більший спалах реготу. Едді з Айком не могли заспокоїтися цілу хвилину. Ґрем реготав з усіма.
– Маєш рацію. – Веснянкуватий
Ви мене розводите! (