1 Є в Пеклі місце, зване Лихосхови,

      Залізних тонів муром кам’яним

      Оточене; таке ж воно й з основи.

      4 А посередині, у долі тім,

      Глибока та широка є криниця, —

      Про неї я пізніше розповім.

      7 У тому поясі, який тісниться

      Поміж криницею й підніжжям скель,

      Аж десять більших виїмів гніздиться.

      10 Як силами навколишніх земель

      Круг міста риють більші й більші ями

      На оборону мурів та осель, —

      13 Вид у ровів і тут такий же самий,

      Як і по наших замках та містах:

      Висять мости для ходу над ровами.

      16 Так і по схилах тут, і по ровах

      Із гострих скель проходи утворились,

      Що до криниці свій проклали шлях.

      19 Ми й стали тут, як скинуті лишились

      Зі спини Геріона, і пішов

      Поет наліво звідти, де спинились.

      22 Йдучи, я вправо зрів новий захов,

      Нових мучителів, нові страждання,

      Які наповнювали перший схов.

      25 Там чулось голих грішників ридання;

      Багато з них назустріч нам ішло,

      А інші – швидше нашого ступання.

      28 Так римляни роздвоїли жерло

      Моста на час святого ювілею,

      Щоб тісняви між піших не було,

      31 Й прочани струминою однією

      До замку й до Петра туди текли

      І другою вертали течією.

      34 І тут, і там – я з хмурої скали

      Спостерігав, як не один рогатий

      Шмагав нещадно ззаду тих, що йшли.

      37 Ах, перший же удар мастив так п’яти

      Нещасним, що не важились вони

      Ні другого, ні третього чекати.

      40 Із тіней хтось наблизивсь до стіни,

      І