Живий звук. Андрій Кокотюха
Читать онлайн книгу.
Інформація для преси: Микола Бобров помер від передозування наркотиків. Раніше він серйозно лікувався, тримався більше двох років. Тепер у нього стався рецидив. Причиною могли стати невдачі на професійній ниві.
– Які невдачі?
– Поняття не маю. Тут уже компетенція міліції закінчується. Ну як, приймається версія?
– Що значить – версія? – обережно запитав я, відчуваючи нутром – зараз почую щось важливе. – Хіба це не факт?
– Хочеш фактів? Будь ласка, – Хмара випив і тепер навіть нічим не загриз. – Факт номер один. На скроні Боброва – свіжий синець. Він міг упасти і об щось хряпнутися, бо в такому стані, сам розумієш, ноги не завжди тримають. Усе б нічого, але є факт номер два: в його квартирі немає жодних відбитків пальців, крім твоїх. Навіть на шприці та срібній ложці. І факт номер три: кокаїн, знайдений у нього в хаті, – з нової великої партії, що виринула в Києві акурат тиждень тому. Як ми про це дізналися – думаю, пояснювати не треба. Виявляти такі речі – наша робота. Але наркозалежний, який більше двох років не спілкувався з постійними дилерами, не міг отримати товар із цієї партії випадково.
Він замовк і закурив.
А я випив свій коньяк одним махом. Почуте треба було переварити.
6. Історія Попелюшки
Гість пішов, отримавши від мене всі потрібні обіцянки і цілком повіривши моєму чоловічому слову.
А я, не дивлячись на випите, не міг заснути. Лежав на дивані, вимкнувши в квартирі світло, дивився в темну стелю і подумки складав паззл.
Що я знаю про Миколу Боброва? Нічого. Продюсер, залежний від наркотиків, лікувався, з якогось дива зірвався, помер своєю смертю. Це з одного боку. З іншого – всаджувати в себе стільки наркоти означає свідомо і напевне накладати на себе руки. Він знав, чим усе закінчиться, і не опирався смерті. З людьми, особливо – творчих професій, подібне трапляється. Але для чого самогубцеві в такому разі старанно протирати навіть шприц, яким він коловся? Бздура хворої психіки? Може бути.
Та всі ці «може бути» жирно перекреслює отой кокс із «свіжої» великої партії.
Раз у житті Боброва щось сталося, раз він свідомо вирішив звести рахунки з життям, перед смертю отримавши забутий наркотичний кайф, йому повинно бути все одно, якою гидотою себе труїти. Поновити зв'язки з дилерами для наркомана з досвідом – пара дрібниць. Ось тільки потрібного, з потрібним товаром випадково не знайдеш. До того ж Бобров не складав враження людини, яка хоче померти саме від чистісінького, не розбодяженого дорогого наркотику.
Як не крути, доведеться визнати: хтось підсунув Боброву наркотики. Причому зробив це свідомо, бажаючи йому швидкої смерті. Причини якої не викличуть підозри, а сама смерть не буде розслідуватися.
Більше того: фатальний укол Боброву могли вколоти насильно. Він міг опиратися, звідси – синець на скроні. Потім той чи ті, хто це зробив, повитирали всі сліди. І сталося це протягом тих чотирьох годин, що минули від мого дзвінка продюсеру до моєї появи в його квартирі. Двері лишили відчиненими, бо хотіли, аби тіло швидше знайшли. Очевидно, в цьому був якийсь