Розбійницькі скарби: Казки про розбійників. Сборник
Читать онлайн книгу.
він у ліс і знайшов ведмедицю, що якраз плекала малих ведмеденят.
– Стій! – закричав на неї мисливець, – моя мати хвора і потребує глечик твого молока.
– Твоїй матері потрібно не мого молока, але твоєї смерті… – відповіла ведмедиця, а далі додала: – Ну, ходи, подої мене!
– Забув принести посуд, – каже він, і почав гнати ведмедицю перед собою. Жене її, аж приходить під саму хату і гукнув на матір: – Матусю, гей! Дійницю подайте, нехай здою ведмедицю.
Винесла мати дійницю і мало не впала з великого дива, що син пригнав ведмедицю додому…
Надоїв молока, подав матері, а ведмедицю нагнав у ліс. Мати знов радилася з розбійником, як би ото його знівечити, і вчинилась знову хворою.
– Ну, як себе почуваєте, мамко? – питав її добрий син.
– Зле. Цієї ночі снилося мені, що на сьомій горі знаходиться єдине яблуко. Коли б те яблуко з'їла, то зовсім видужала б.
Вибрався син у дорогу і незабаром приходить на ту гору. Підходить туди і бачить, що під тією яблунею спить прегарна дівчина. Не звертаючи на неї жодної уваги, зразу виліз на яблуню. Миттю дівчина перекинулася в змія з трьома головами. Змій почав на нього плювати, харкати, потім сапав вогнем. Але він яблуко зірвав і поклав у кишеню. Злізав з яблуні, одганяючись шаблею. Потім спустився в долину, і почалась справжня бійка.
Після довгого і важкого бою парубок змія пробив. З нього кров почала витікати, і змій був знесилений. Нарешті мисливець прискочив і відрубав йому усі три голови.
Дивиться, від яблуні направо веде вхід до твердині. Входить він до одного великого покою, а невеличка гадюка почала на нього сичати. Тупнув він на неї ногою, каже:
– Чого ж від мене хочеш, нещасне створіння?! Бо як витягну шаблю, то смерть тобі зроблю!
– Ой, дорогий хлопче, прошу я тебе, відрубай мені голову, але також і злупи з мене шкіру і побачиш велику несподіванку, – промовила гадюка.
Вихопив він шаблю і зрубав гадюці голову. Потім облупив, і коли вся гадяча шкіра була з гадюки скинена, щось нараз тріснуло, і з гадячого м'яса зробилась дуже гарна дівчина.
– Дякую тобі, юначе, що визволив ти мене. Я є царською донькою і вже десять років тому, як перемінила мене відьма в гадюку і передала змієві з трьома головами, щоб я стерегла тюрму.
– Яку тюрму? – питав здивовано парубок.
– Ходи ближче і побачиш, – мовила дівчина.
Потім відчинила двері, а там напівживі люди, мов тіні, тільки шепотять, шушукають, як мухи. Відімкнув і повідчинював він всі двері і вікна, впустив повітря та світла і почав випитувати в'язнів.
– Ти за що сидиш? – питався одного.
– Бився об заклад з приятелем, що зірву яблуко… От і опинився тут.
– А ти за що? – вислухував він другого в'язня.
– Сподобалась мені дівчина під яблунею… От і побила мене година… І я через неї…
– І я… і я… – гукали люди зі всіх боків.
– Всі можете відходити з цієї тюрми, – заявив парубок, і вони всі втішились.
Зразу зібрались і хто куди хотів, туди відходив, покидаючи