Як течія річки (збірник). Пауло Коельйо

Читать онлайн книгу.

Як течія річки (збірник) - Пауло Коельйо


Скачать книгу
нічого не може вдіяти, щоб спрямувати її політ до мішені. Від цієї хвилини в напрузі, необхідній для того, щоб зробити постріл, більше не має потреби.

      Хоч лучник не відводить погляду від польоту стріли, серце його спокійне, й він усміхається.

      У ці хвилини, якщо він досить тренувався й зумів розвинути свій інстинкт, стрілець виявляє необхідну елегантність і концентрацію протягом усього процесу пострілу, відчуваючи присутність усесвіту й переконається в тому, що його дія є справедливою й заслуженою.

      Завдяки набутій техніці його руки готові до пострілу, його дихання врівноважене, його погляд прикипів до мішені. Інстинкт допомагає зробити мить пострілу досконалою.

      Тому, хто проходить повз і побачить лучника з розкинутими руками, який поглядом стежить за польотом стріли, може здатися, що той застиг у нерухомості. Але люди досвідчені знають, що розум того, хто випустив стрілу в повітря, перейшов в інший вимір і перебуває тепер у контакті з Усесвітом: він напружено працює, запам’ятовуючи все, що в цьому пострілі є позитивного, виправляючи неминучі помилки, оцінюючи свої якості, чекаючи, як відреагує мішень, коли в неї буде влучено.

      Коли лучник натягує тятиву, він може бачити весь світ усередині свого лука. Коли він стежить за польотом стріли, цей світ наближається до нього, надить його, і створює йому відчуття добре виконаного обов’язку.

      Воїн Світла, виконавши свій обов’язок і перетворивши свій намір у дію, не повинен нічого боятися: він зробив те, що мусив зробити. Він не дозволив, щоб його паралізував страх – навіть якщо його стріла не влучить у мішень, він матиме іншу нагоду, бо не виявив себе боягузом.

      Історія олівця

      Хлопчик дивився, як бабуся пише листа. У якусь хвилину він запитав:

      – Ти розповідаєш про те, що відбулося з нами? І можливо, розповідаєш про мене?

      Бабуся перестала писати й відповіла онукові:

      – Я пишу про тебе, це правда. Але важливішим за слова є олівець, яким я пишу. Я хотіла б, щоб ти став таким, як він, коли виростеш.

      Хлопчик подивився на олівець, заінтригований, але не побачив у ньому нічого незвичайного.

      – Але ж я бачив багато олівців, і цей нічим від них не відрізняється.

      – Усе залежить від того, яким поглядом ти дивишся на речі. Існують п’ять чеснот, завдяки яким, якщо тобі вдасться мати їх, ти завжди перебуватимеш у мирі зі світом.

      По-перше: ти можеш робити великі речі, але ніколи не забувай, що існує Рука, яка скеровує твої дії. Її ми називаємо Богом, і Він завжди вестиме тебе в напрямку Своєї волі.

      По-друге: вряди-годи я повинна відриватися від того, що я пишу, й підгострювати олівець. Олівець від цього зазнає втрат, але зрештою він стає гострішим. Тому навчися терпіти біль, бо він іноді робить тебе кращим, ніж ти є.

      По-третє: олівець завжди дозволяє нам витерти те, що є хибним. Отже, ти повинен зрозуміти, що виправити щось уже зроблене не є чимось поганим, а є тим важливим вчинком, який не дає нам звернути з дороги справедливості.

      По-четверте: справді важливим


Скачать книгу