Мовчання ягнят. Томас Гарріс
Читать онлайн книгу.
в Кроуфорда цей прийом, але Кларіс не виказала, що вже десь таке бачила. Кроуфорд почав креслити:
– Якщо ви починаєте «припускати», коли я посилаю вас на завдання, Старлінг, то ми з вами можемо пошитися в «приДуРк
– Ні, а їх іще не розпродали?
– Не знаю. Як гадаєте, зможете все розвідати?
– Так, зможу.
– З чого почнете?
– З виконавця духівниці.
– Юрист із Балтимора, китаєць, якщо я не помиляюся, – сказав Кроуфорд.
– Еверетт Йоу, – відповіла Старлінг. – Він є в телефонному довіднику Балтимора.
– А вам не спадало на думку, що не завадить отримати дозвіл на обшук Распейлової машини?
Інколи тон Кроуфорда нагадував Кларіс повчання гусені-всезнайки Льюїса Керрола. Старлінг не наважилась відповідати в тому ж дусі, поки що.
– Распейл помер, і його ні в чому не підозрюють, тобто якщо отримати дозвіл на обшук від виконавця, то такий обшук вважатиметься законним, а його «плоди»[38] – прийнятними речовими доказами в будь-якій судовій справі.
– Точно, – підтвердив Кроуфорд. – Ось що я вам скажу: я попереджу оперативний відділ у Балтиморі про ваш візит. У суботу, Старлінг, усьому свій час. Збирайте плоди, якщо такі знайдуться.
Кроуфорд доклав невеликого успішного зусилля, щоб не провести поглядом Старлінг, коли вона виходила з кабінету. Зі сміттєвого кошика він дістав, затиснувши двома пальцями, клаптик цупкого бузкового паперу. Виклав його на стіл і розгладив. У записці йшлося про його дружину, ось що там було написано легким приємним почерком:
О, вчені люди марно дискутують
про джерело вогню, що спалить цілий світ.
Їм невтямки – недуга жінку губить,
і той вогонь зсередини жере її.
Щиро співчуваю з приводу Белли, Джеку.
Розділ 8
Еверетт Йоу їхав на чорному «б’юїку» з наліпкою Університету Де Поля[39] на задньому склі. Під його вагою «б’юїк» злегка хилився вліво – Старлінг помітила це, поки їхала слідом за ним крізь дощ за межі Балтимора. Майже стемніло; день, який Старлінг виділила на розслідування, практично скінчився, а другого вільного дня в неї не було. Вона боролася з нетерплячкою, постукуючи по керму в такт із помахами двірників, поки потік автомобілів повз трасою 301.
Йоу виявився розумним і товстим, а також мав дихальну недостатність. Старлінг припустила, що йому мало бути близько шістдесяти. Поки що він був готовий допомогти слідству. День змарнувався не з його провини. Балтиморський юрист повернувся тільки ввечері після тижневого відрядження до Чикаго і просто з аеропорту поїхав до свого офісу, щоб зустрітися зі Старлінг.
Йоу пояснив, що класичний «пакард» Распейла потрапив на склад іще задовго до смерті господаря. Ліцензії на нього не було, тож Бенджамін ніколи на ньому не їздив. Йоу бачив машину лише раз – у складському приміщенні й накриту чохлом, коли мав підтвердити її наявність для опису
«Плоди отруйного дерева» – юридична метафора, яка вживається в США та позначає речові докази, здобуті протизаконним чином; здебільшого суди намагаються нехтувати цими «отруйними плодами».
DePaul University – приватний університет у Чикаго, один із найпопулярніших католицьких університетів США.