Джон Броадус Ватсон народився 9 січня 1878 року в штаті Південна Кароліна, США. Батько покинув родину, коли Джонові було всього тринадцять років, унаслідок чого хлопець ріс на фермі в бідності та ізоляції. Згодом Ватсон розповідав, що був бідним хлопчиком і неслухняним учнем, якому судилося йти батьковим прикладом і мати недоладне й непевне життя. Проте в шістнадцять років він таки вступив до Університету Фурмана.

      П’ять років по тому він закінчив навчання і подався до Чиказького університету, де став доктором філософії. 1903 року Ватсон відійшов від філософії й здобув ступінь доктора психології. 1908 року він почав викладати в Університеті Джонса Гопкінса. Він посів посаду професора експериментальної й порівняльної психології.

      На той час Ватсон уже почав розробляти концепції, які в майбутньому заклали підвалини нового напряму в психології – біхевіоризму. Під впливом роботи Івана Павлова Ватсон вивчав фізіологію, біологію, поведінку тварин і поведінку дітей. На думку науковця, діти керуються тими ж самими принципами, що й тварини, хоч і є складнішими створіннями. Ватсон дійшов висновку, що кожна тварина – дуже складний механізм, що реагує на ситуації на основі з’єднання нервових шляхів, зумовлених попереднім досвідом.

      1913 року Ватсон прочитав в Колумбійському університеті лекцію «Психологія з точки зору біхевіориста». Лекція спричинила кардинальний перегляд методів дослідження в психології: відхід від психоаналізу, ретельне вивчення поведінки й розгляд поведінки окремо від свідомості.

      Джон Б. Ватсон закликав психологів не розмежовувати тваринну й людську поведінку. Згідно з Ватсоном, психологія має бути об’єктивною, природничою наукою, у межах якої розробляються принципи, що дозволяють не тільки передбачати, а й контролювати поведінку. Окрім того, Ватсон розкритикував теорію про спадковість як важливий чинник поведінки, а також основні ідеї Зіґмунда Фройда. Того ж 1913 року лекція Ватсона була опублікована в науковому виданні Psychological Review – ця стаття увійшла в широкий обіг як «Маніфест біхевіоризму».

      До 1920 року Ватсон працював в Університеті Джонса Гопкінса, а тоді був змушений податися у відставку через зв’язок з асистенткою. 1924 року завдяки знанням про людську поведінку і психологію Ватсон досягнув успіху в рекламній сфері та став віце-президентом однієї з найбільших рекламних агенцій у США – J. Walter Thompson.

      В останні п’ять років життя Ватсон жив відлюдником на фермі в Коннектикуті, і його непрості стосунки з дітьми зовсім зіпсувалися. Перед смертю Ватсон спалив більшість листів і неопублікованих робіт. Він помер 25 вересня 1958 року.