Психологія 101: Факти, теорія, статистика, тести й таке інше. Пол Клейнман
Читать онлайн книгу.
навіть коли для цього доводиться «переступати через себе» або діяти всупереч власним бажанням.
Мілґрем організував експеримент, присвячений підлеглості, 1961 року – невдовзі після резонансного суду над воєнним злочинцем, нацистом Адольфом Айхманом. Підсудного, серед іншого, звинувачували в тому, що він особисто віддавав накази про страту мільйонів євреїв. Захист Айхмана був заснований на твердженні, що він лише виконував розпорядження.
Мілґрем проводив експеримент в Єльському університеті. Сорок чоловіків були запрошені до участі через оголошення в газеті. Учасникам повідомили, що дослідження нібито спрямоване на пам’ять і вивчення матеріалу. Їм сказали, що одна людина виконуватиме роль викладача, а решта – студентів, а також що ролі призначатимуться навмання. Кожний учасник витягав папірець – нібито навмання. Насправді ж на всіх папірцях було написано «викладач». Тим часом нечисленних «студентів» Мілґрем мав за спільників.
Таким чином, усі учасники, які ні про що не здогадувалися, отримали ролі викладачів і вірили, що навмання.
1. Учасники-«викладачі» працювали в парі зі «студентами» (спільниками Мілґрема). «Викладач» спостерігав, як лаборанти прив’язували «студента» ременями до стільця й під’єднували до нього електроди.
Проведення експерименту Мілґрема
2. Тоді «викладача» відводили до іншого кабінету, із якого він міг спілкуватися зі «студентом», проте бачити одне одного вони не могли. «Викладач» сідав перед «шоковим генератором», початкова напруга на якому становила 30 вольт і, з приростом у 15 вольт, зрештою досягала 450. На перекладках були позначки: «Помірна напруга» (75—120 вольт), «Сильна напруга» (135–180 вольт) і «Обережно: сильний електричний удар» (375–420 вольт). На двох перекладках із найсильнішою напругою була також позначка «XXX». «Шоковий генератор» насправді не завдавав електричних ударів – під час натискання на перемикачі просто лунав характерний звук.
3. «Викладачеві» сказали, що він вивчатиме зі «студентом» словосполучення і, коли «студент» помилятиметься, мусить покарати його електрошоком. Із кожною наступною помилкою «викладач» мав збільшувати напругу щоразу на 15 вольт. Щоб «викладач» не сумнівався в реальності експерименту, йому завдавали пробний удар струмом із напругою 15 вольт. Це був єдиний реальний електричний удар під час дослідження.
4. Починалося вивчення словосполучень, і з певного моменту «студент» припускався запланованих помилок. Із кожною наступною помилкою «викладач» збільшував напругу електричних ударів для «студента». Коли фальшива напруга досягала 75 вольт, «студент» починав стогнати. На рівні 120 вольт він скаржився на біль. На рівні 150 вольт – кричав і благав звільнити його. Надалі благання посилювалися, і «студент» попереджав «викладача», що має хворе серце.
5. Якщо в процесі у «викладача»