Неординарні. Історії успіху. Малколм Гладуелл
Читать онлайн книгу.
йому й молодий чоловік, якого вигнали з юридичної школи через те, що його викладачі не вірили, що людина взагалі здатна достеменно відтворювати з пам’яті довгі уривки з юридичних висновків.
1921 року Терман вирішив зробити дослідження обдарованих особистостей справою свого життя. Озброївшись значним грантом від фундації Співдружності, він зібрав команду польових дослідників і відрядив їх до початкових шкіл Каліфорнії. Учителів просили показати найрозумніших учнів у класі, й саме цим дітям проводили тест на визначення рівня інтелекту. Найрозумніші 10 % дітей мали другий тест на IQ, а ті, хто набрав більше як 130 балів у цьому наступному тесті, пройшли ще й третій тест IQ, і вже за результатами останнього тесту Терман відібрав найрозумніших та найкращих. Поки тривав пошук, Терман добирав серед 250 000 учнів початкової та середньої шкіл і вибрав 1470 дітей, рівень IQ яких був більшим аніж 140 пунктів, часом досягаючи 200. Саме та група юних геніїв стала відомою під назвою «Терміти». Вони були об’єктами дослідження, яке згодом стало найвідомішим дослідженням у галузі психології.
Решту життя Терман наглядав за своїми підопічними, як квочка. Їхнє життя відстежували, їх тестували, вимірювали та аналізували. Занотовували їхні наукові досягнення, спостерігали за шлюбом, складали в таблиці хвороби та вибудовували графіки психічного здоров’я, а кожне підвищення й нову роботу ретельно записували. Терман писав їм рекомендації на працю та подальше навчання. Він постійно давав їм поради й консультував, повсякчас занотовуючи свої відкриття до масивних червоних томів під назвою «Генетичні дослідження геніїв».
«Важливішим за IQ в особистості є хіба що її моральні якості», – якось сказав Терман. Він вірив, що люди, які мають високий рівень IQ, «повинні бути лідерами, котрі розвиватимуть науку, мистецтво, врядування, освіту та соціальний добробут загалом». Підопічні Термана зростали, а він видавав новини про їхній розвиток, занотовуючи їхні незвичайні досягнення. «Майже неможливо, – писав захоплено Терман, коли його підопічні навчалися в середній школі, – читати звіт у газеті про якесь шкільне змагання чи діяльність, у котрій брали б участь хлопчики й дівчата з Каліфорнії, і не знайти серед переможців імен членів нашої обдарованої групи». Він узяв письменницькі зразки найбільш обдарованих літературним хистом дітей і дав літературним критикам порівняти їх з ранніми творами відомих авторів. Критики не знайшли відмінності. Усе вказувало на групу, говорив він, з потенціалом «героїчного зростання». Терман вірив, що на його «Термітів» чекала доля майбутньої еліти США.
Сьогодні багато ідей Термана залишаються засадничими в нашому розумінні успіху. Школи мають програми для «обдарованих». Елітні університети часто вимагають, щоб перед вступом такі студенти проходили тест на перевірку розумових здібностей (такий, як Академічний оцінювальний тест). Компанії, що працюють у царині високих технологій, наприклад «Ґуґл» і «Майкрософт», також ретельно оцінюють когнітивні вміння своїх майбутніх