Вийди за межі. Забудь про успіх – стань видатним!. Ден Вальдшмідт
Читать онлайн книгу.
на один раз більше за рік може означати 30 дивовижних, запаморочливих успіхів протягом усього життя.
Говорити правду на один раз більше щодня дасть вам на 365 причин більше довіряти собі.
Читання однієї нової книжки на тиждень протягом 22 років матиме результатом 1144 нові ідеї від найрозумніших людей світу.
Створення п’яти нових значущих (не у «Фейсбуці» або «Твіттері») стосунків на місяць протягом 35 років – це 2100 нових людей, на яких ви можете розраховувати, коли дійсно потребуватимете допомоги.
Багато невеличких виборів змінюють усе.
Чи могли б ви здобувати більше перемог? Чи могли б ви робити надзвичайні речі?
Можливо.
Імовірно.
Неодмінно.
Тож перестаньте виправдовуватись.
Сміливі розмови
Отже, де я зупинився… я сидів на східцях свого гаража… сльози бігли по моєму обличчю… з пістолетом у роті та пальцем на курку.
Моє серце не витримувало болю. Я просто хотів його позбутись. Але тут мене осяяло: якщо я натисну на курок, шляху назад не буде. Усе закінчиться… по-справжньому.
У цього рішення не буде романтичної кінцівки. Не буде голлівудського фіналу. Це реальне життя. І воно суворе й противне.
Моє нутро кричало на мене: «Чому ти це робиш?» – а я не мав гідної відповіді.
Я витяг пістолет із рота і задумався… а чи насправді я хочу померти?
Напевне, що ні.
Найбільше я хотів знову відчувати себе цілісною людиною. Я хотів зібрати всі частинки себе докупи.
Можливо, у мені говорило віскі, але я хотів з’ясувати, в чому сенс життя, любові, успіху та щастя. Адже все, що я вважав важливим, виявилось не таким.
Через біль, сльози та моє власне безглуздя я побачив себе таким, яким був.
І як би я не хотів це визнавати, у глибині душі я знав, що був страшенно винен у всьому. Мої власні шкідливі звички викликали цей безлад, а моя пасивна агресія під час кульмінації драми тільки погіршила ситуацію.
Й усвідомлення цього засмутило мене.
У мене виникло чітке відчуття, що я міг би здатись і припинити спроби – або перестати бути егоїстичним і спробувати з’ясувати всі ці речі.
Звичайно, я був п’яний. І навряд чи перебував у правильному настрої, щоб змінювати життя. Але в моїй голові почала вимальовуватись картинка. Хоч я був емоційно нестабільним, я знав, що хотів змінитись. Потребував змін.
Але в мене не було відповідей. Насправді, я навіть не був упевнений, що знав, де їх знайти. Але знав, що розв’язати мої проблеми непросто.
Я просто розумів, що це найважливіша боротьба в моєму житті.
Решту вечора я провів неначе в тумані. Я заснув. Або знепритомнів. Я був не при собі – оце і все, що я знаю.
І, чесно кажучи, я не пам’ятаю, що сталося після цього. Не пам’ятаю. Я не можу сказати, що відбулося наступного дня або тижня.
Я робив безладні спроби виправити свої стосунки з дружиною і втримати ситуацію. Я шукав відповіді та надію.
І