Її сукня. Алла Рогашко
Читать онлайн книгу.
як виглядала та старовинна Геката, яку ви продали, можете мені описати?
– Вона теж дуже красива, але її краса, я би сказав… трохи неприродна, знаєте, холодна… У неї довге волосся, обрамлене вінком із шипами, дещо схожим на терновий; сукня до самих п’ят, а в руці – пойнятий вогнем смолоскип, – розповідав так, наче бачив тепер перед собою. – Мене дуже вразив її погляд: проймаючий, якийсь аж надто пильний, наче вона дивиться просто в душу й ось-ось оживе…
Антиквар, ніби отямившись, глипнув на Нілу, яка уважно його слухала.
– Розумієте, взагалі, це була дуже виняткова статуетка. Річ у тім, що богиня Геката насправді виглядає дещо по-іншому, принаймні існує кілька її зображень і відтворень, але саме ця не підпадала під жодне з них. Очевидно, її виготовили на чиєсь замовлення в єдиному екземплярі. Це ексклюзивна і доволі цінна річ.
– То, може, це не Геката?
– Пані, ви зараз піддаєте сумнівам кваліфікацію наших поважних експертів. Звісно ж, Геката! Тим паче, на споді був викарбуваний її знак.
– А як вона до вас потрапила?
– Знаєте, старовина стікається в ці стіни, в яких ви тепер перебуваєте, з усіх куточків світу! – гордовито підвів підборіддя Леонід. – Гекату приніс мені перекупник, мій добрий приятель.
– Тобто, невідомо, хто був її власником?
– На жаль, ні…
– А де її могли виготовити, ваші поважні експерти не визначили?
– Достовірно невідомо, але точно в Європі. Можливо, навіть у Греції, але це вже, знову ж таки, мої особисті припущення.
– Пане Леоніде, – глянула на бейджик, від чого нею знову пересмикнуло, – ви можете дати мені телефон перекупника? Про всяк випадок. Розумієте, мене дуже цікавить історія цієї Гекати.
– Шановна, це вже конфіденційна інформація, – розвів руками антиквар. – Цього я вам не можу сказати, вибачайте…
– Що ж, дуже шкода. Хоча, ви мені й так добряче допомогли, дякую вам за інформацію! На все добре!
Ніла швидко попрямувала до дверей.
– Може, все-таки замовите собі Гекату із каталогу? – без надії, для годиться, кинув їй услід Леонід.
– Ні, дякую. Мене цікавить саме та. Та й, власне, вона в мене вже є…
– Як це… як це: «є»? – пробурмотів спантеличений Леонід, дивлячись на вже зачинені двері. Хотів було піти слідом за дівчиною, але заклякнув. Якась потужна сила зупинила його…
Усі попередні Нілині уявлення про статуетку полетіли шкереберть. Геката… богиня жіночої пристрасті. Аякже! Антиквар таки мав рацію. Такої просто не існує. Вражено перечитувала інформацію про давньогрецьку богиню Гекату в інтернеті, з острахом поглядаючи на статуетку, що стояла біля неї на столику.
Богиня Місяця… володарка пітьми, нічних примар… Оце так відкриття!
Ще одним відкриттям став зовнішній вигляд цієї міфічної богині – три владні жінки зі стуленими спинами, смолоскипами в руках і зміями у волоссі. Її ж Геката була одна. Хто її виготовив, на чиє замовлення?
– Звідки