Українська міфологія. Володимир Галайчук
Читать онлайн книгу.
закричала, що хтось іде в хату. Увімкнувши світло, нікого не побачила. «Може, я його тоди де розгневіла, то така й судьба моя пагана. Вон не любить, як навпроть його так гудуть», – резюмувала жінка.[528]
Важливою функцією домовика є його опікування худобою, насамперед кіньми:
– «То був не кіт, а домовик. Він, може, ще й зара в хазяїнів є, щоб худоба велася».[529]
– «Він кого злюбит, тому поможе. Яку скотину злюбит – то вона буде добре ходити».[530]
– «То колись казали, шо має домовика: він коні годує дуже, гладить».[531]
Є відомості про те, що домовик («перейма») допомагає пасти худобу. Наприклад, погублять люди корови, то «призивають перейму» – прижене додому. Хто просить, щоб скоро пригнала, то з худобини може й «пару виперти», поки добіжить: бігом летить. А хто помалу зве, до того «помалу йде худобина і прийде до хати».[532]
Вподобаному коневі домовик заплітає гриву:
– «Як понаравиця, коням коси повиплітує, а як не понаравиця, то зганяє коня, корову тоже ганяє ноччу».[533]
– «В коня грива заплетяна, то кажут, шо домовик заплітає. То не всякому коневі заплітав: чи якого любив?…»[534]
– «Кажуть, гриви коням заплітає той думувик. Кажуть в нас таке, шо як в коня заплетена грива, то значить добре – він там ведеця, і всьо… Но як в куня не заплетена грива, то він мокрий – прийдете рано – якось не ведеця йому той хліб. Ніхто не розплітав, ви ж його і не розплетете».[535]
– «Домовик, як ото колись тримали коні, то він був, то не секрет, шо то точно він був. В батька то були коні, і така грива сплетяна, шо коса на косі. Певне, шо то він так любив того коня, шо він так заплітав. І то не тільки так в нас, то багато було в людей, шо то коні так з тими гривами заплетяними. Кажуть, шо він має бути в кожному домі. А зараз то його нема. Може, в кого коні є, то ше він і є. Шось казали, шо є він і мусе бути в кожному хазяйстві».[536]
Водночас нелюбих коней домовик уночі мучить, ганяючи їх до поту:
– «Домовик їздить по скотині. […] А те, що їздить – то на ній роса буде така, як на траві».[537]
– «Якийсь домовик, кажуть, коней мучить да хвости зав’язують».[538]
– «Каже, шо як коню шось зробе, і кінь стає дубіє».[539]
Також він може запхати коня в ясла, тож доводиться їх розбирати: «То в сусіда на самий Багатий вечер кінь душиця в яслах, то його так той злий дух, той домовик, запхав. Сам же він так не попаде. То мусили розбирати».[540]
У бувальщині з Кам’янка-Бузького району домовик підняв коня разом із возом аж під стріху: «Як є шопа, колись були тóки, тут був засік збіжжі, а тут був де молотили, і мій тато раз з кíньми був, і тато прийшли дивитисі до конє (то в Кучера було) – а фіра з конем аж там вгорі, в кáпиці (під дахом – В. Г.). І тата такий страх взєв – шо я буду з тим конем робити? Але потім прийшли – кінь на місци і фіра на місци».[541]
Заплутування гриви не завжди співвідносять
Зап. 22.08.2004 у с. Лопатичі Олевського р-ну Житомирської обл. від Кравчук Ганни Макарівни, 1938 р. н.
Українські міфи, демонологія, легенди / Упоряд. М. К. Дмитренко. – К., 1992. – С. 65.
Зап. 09.07.2004 у с. Грудки Камінь-Каширського р-ну Волинської обл. від Луцик Євдокії Сергіївни, 1926 р. н., уродженки с. Осівці цього ж р-ну.
Зап. А. Кривенко 08.07.2010 у с. Кутрів Горохівського р-ну Волинської обл. від Політило Марії Юхимівни, 1930 р. н.
Зап. 25.08.2004 у с. Білятичі Сарненського р-ну Рівненської обл. від Саковської Катерини Савівни, 1920 р. н., уродженки с. Кричильськ цього ж р-ну.
Зап. 23.08.1994 у с. Орджонікідзе Поліського р-ну Київської обл. від Ребрик Ганни Савівни, 1913 р. н.
Зап. 08.07.2010 у с. Гумнище Горохівського р-ну Волинської обл. від Фурманюка Василя Пилиповича, 1921 р. н.
Зап. 18.07.2006 у с. Чугалі Кременецького р-ну Тернопільської обл. від Іванушко Віри Степанівни, 1924 р. н.
Зап. 17.07.2010 у с. Вербень Демидівського р-ну Рівненської обл. від Рудюк Ольги Назарівни, 1932 р. н.
Зап. 10.07.2002 у с. Залухів Ратнівського р-ну Волинської обл. від Мазелюк Марини Гарасимівни, 1920 р. н.
Зап. 06.07.2009 у с. Вільгір Гощанського р-ну Рівненської обл. від Дивак Софії Олексіївни, 1938 р. н.
Зап. А. Кривенко 07.07.2010 у с. Перемиль Горохівського р-ну Волинської обл. від Гаврилюк Марії Андріївни, 1929 р. н.
Зап. 17.07.2006 у с. Малі Бережці Кременецького р-ну Тернопільської обл. від Пальчевського Олексія Власовича, 1932 р. н.
Зап. 04.07.2012 у с. Стрептів Кам’янка-Бузького р-ну Львівської обл. від Балуш Стефанії Михайлівни, 1934 р. н., уродженки с. Спас цього ж р-ну.