Хай живе і процвітає Росія з Україною! Росіяни з українцями неподільні!. Сергей Борисович Александров-Снегирь
Читать онлайн книгу.
не раз гарчав про це їм!
Ходять до мене жінки гурьбою.
Їх прельщаю дикою красою.
Багато ображених долею,
Жадають в мою клітку на постій.
Коли самці заявляться в мій будиночок,
Я як тигр рычу, що було сил.
Для мене будь-який мужик як гномик,
Тікають все, аж до здорованів.
Приходила матінка рідна
– Не визнала свого синка.
Що зі мною наробила зграя?
Душу закручинила туга.
Не потрібні мені жінок компліменти.
Без тигриці милої не можу.
Ось закінчаться експерименти,
Знову в джунглі до тиграм втечу!
Жовтий огiрок
Я зав'язався, став цілком пристойний,
Як крокодил, огірок тепличний.
Мене вкусиш – стане не до сну:
Договірна в мене ціна.
Мене колгоспник поливав гноєм.
Топилася піч у весняні морози.
Але не зірвали вчасно мене.
І почалися мої страждання.
Гей, хто сказав, як огірочок свіжий?
А ти піди, купи мене і з'їж!
Я порушник функції кишкової!
Такий же смачний, як столітник вічний.
Поки потрапив до прилавка магазину,
Тяглася довга і нудна гума.
Тинявся я по складах і базах.
А щоб мене зірвати і з'їсти відразу!?
В суп не годжуся, невкусен я в салаті.
А адже мої побратими прищаві
Корисні були для будь-яких персон
І під спиртне – кращий закусон.
Купив мене якийсь пролетар.
Напевно, взяв синочкові на гербарій.
Приніс додому і зойкнула дружина:
Куди ж такого? Тільки насіння!
Ура, ура! Я став виробник!
Ну чим я поганий, жовтіє батько?
Адже від таких батьків настояних
Народиться багато міцних огірків!
1987
До старостi рокiв
Злий псину за шкірку бери.
А бика за роги.
І кобилі під хвіст не дивись,
Якщо життя дорога.
Це ясно і їжачкові.
Не допоможе і боженька.
У двадцять років розуму немає
І не буде до старості років.
А корови фуражні
Не бодают відважного.
У двадцять років страху немає
І не буде до старості років.
Вік живи – вік учись.
Без дружини дурнем ти помреш.
Слабка стать – він прекрасніше весни!
Метушливий, але хороший.
Дай простір дрібних радощів!
Будеш бодреньким в старості.
У тридцять років дружини немає
І не буде до старості років.
Ти – з сімейної ячейкою,
А холостяк з гонорейкою.
У тридцять років щастя немає
І не буде до старості років.
До Перебудови прагни,
Прискорюйся, впроваджуй госпрозрахунок!
З бюрократным застоєм борись.
Зло само не пройде!
Бийся з матірною лайкою
І з погрозою ядерної!
Даремно