Хай живе і процвітає Росія з Україною! Росіяни з українцями неподільні!. Сергей Борисович Александров-Снегирь
Читать онлайн книгу.
який мав прізвище Голдштейн-Анхальт-Цербст-Дорнбургский (!!!).
Але чому-то взяли собі поганяло «Романів"і інтенсивно косившему під православного…
І ось цей пам'ятник цареві в день річниці Великої Жовтневої революції націонал-більшовики з анархістами підірвали і кинули в річку.
А між іншим це три з гаком тонни чистої бронзи!
Річка в цьому місці неглибока. Максимум два метри.
Але вся заросла із-за повільного перебігу водоростями і ряскою.
Мужик-тракторист з погремухи «Копчений» прийшов до мене, як до підводному мисливцю з конкретною пропозицією: знайти «шматки імператора» на річковому дні.
І, природно, здати потім в підгодованих (!) приймальний пункт кольорових металів.
«Моржеві» передбачалося раздербаніть навпіл.
Від мене вимагалося пограти в нирки – знайти і прикріпити сталевий трос до цих бронзовим чушках.
А «Копчений», що мав таке поганяло за постійний випал на багатті обплетення з шматків крадених кабелів, мав своїм трактором витягнути корисна копалина на гора…
– Як що, так відразу Косою! – згадав фразу з «Джентльменів удачі»!
Мені треба було пірнати в крижану воду з маскою, трубкою і ластами, щоб знайти шматки бронзового ідола на дні. Гідрокостюма і акваланга у мене не було. Тоді ще дайвінг не був поширений.
На вулиці мінус двадцять. У воді плюс нуль. Річка вже місцями взялася льодком.
І треба було поспішати! У великій родині хайлом не клацай!
Таких як ми шустриков в нашій ельне (злодійському районі) навалом. Півміста відсиділо, півміста охороняє чи буде чалиться…
І я врубався в цю тему зі всією серйозністю, з усією відповідальністю…
Ми розвели на березі багаття, з собою взяли кілька пляшок горілки… для моєї «реанімації»…
Підірвали пару тротилових шашок, щоб скресла крига. Але від вибуху «імператор"з дна не сплив!
Я випив склянку, попльовував на руки і у вовняному спортивному костюмі поліз на дно!
Лазив, лазив, нишпорив, нишпорив… Мацав через водорості лижною палицею дно.
Вилазив погрітися біля багаття «вогняною водою» і знову в забій…
І мій спортивний азарт був винагороджений!
Ми почали підйом цих шматків наверх. Потім погрузили в причіп і відвезли куди треба… А що було потім, я розповім пізніше!
Строк позовної давності ще не минув! Але якщо б не «розчленований» бронзовий імператор, не бачити мені стартового капіталу як своїх вух! А так – виринув і реально піднявся! Від душі!
А то б зараз останній хрін без солі доїдав! І імператора підняв!
А «Копчений» тепер власник металургійного комбінату…
Кому потрібні рейки? Підженемо!
1997 рік
Буйок з ріжками
…«Гойдається на море буй…
…До нього пливе якийсь …дядько…
…Він довго плавав у буя…
…Але не знайшов