Спадкоємець. Сергій Залевський
Читать онлайн книгу.
особою знімали ангар на корпоративній станції добувної корпорації «Грантуш-1». Деякий час у неї пішло на з'єднання і довгі пояснення з ШМ станції – розумний пристрій не міг зрозуміти, навіщо розумному інформація про інших розумних, яких вже більше восьми місяців немає в числі абонентів корпорації.
Замучившись пояснювати у котрий раз одне і те ж цьому упертому девайсу, Лакіра попросила з'єднати її з диспетчером станції. Спілкування з живою людиною теж видалося тривалим – балакучий тип, побачивши таку цікаву співрозмовницю, став набиватися їй в приятелі, замість того, щоб відповідати на питання, що цікавлять її. Ще трохи поговоривши з ним ні про що, красуня нарешті, отримала те, що шукала, проте отримана інформація її неабияк засмутила своєю даремністю. Відшивши настирного залицяльника, менеджер «ТСБ-нейро» ненадовго замислилася: парочка орендарів – Макс Шнітке і його подруга Юлі Кронлі, відмовилися від послуг корпорації півроку тому, після того, як сам технолог розірвав в односторонньому порядку контракт з «Грантушем». Тут фігуриста дівиця трохи загальмувала і стала роздумувати, як їй далі бути: дочекатися, коли ідентифікатор Макса знову з'явиться в системі або продовжити пошуки.
По тверезому роздумі, подруга дійшла думки, що другий варіант прийнятніший і очевидніший, оскільки цей чоловік може бути ще довго відсутнім – наприклад, відлетів подорожувати по Співдружності – в засобах він не обмежений, як вона припускала, враховуючи суми, які він витрачав на навички і бази у неї в корпорації. Заради забави вирішила перевірити ідентифікатор його рудої подружки: тут її чекав несподіваний сюрприз, який і обрадував і спантеличив одночасно – Юлі Кронлі знаходилася в системі, причому не в космосі на якій-небудь станції або кораблі, а на поверхні планети. Лакіра переварювала отриману інформацію, і не знала, радіти їй або плакати – варіантів було всього два. Перший, найбажаніший для неї – Макс з Юлі посварилися і розійшлися, тому колишня подружка на планеті, а партнер десь літає самостійно. Другий був для Лаки неприйнятним: чоловік відлетів надовго у якихось своїх шахтарських справах, а його подружка чекає його на планеті.
Більше в голову красуні нічого не приходило, але оскільки привід поцікавитися про самого Макса у неї тепер був, то вона вирішила не гальмувати себе і поговорити з цією рудою, тим більше що на відстані вона їй нічим не зможе погрожувати – поруч ніяких дроїдів з різаками немає. Найбільше, що може статися – ревнива подружка шахтаря просто розірве зв'язок і все. По системному часу зараз був кінець робочого дня, так що, знайшовши в інфомережі контакти цієї Юлі Кронлі, менеджерка вирішила поговорити прямо зараз, не відкладаючи на потім.
– Здрастуй Юлі, не можу ніде знайти твого Макса, у мене… – тут її грубо обірвали.
– А,… це ти, грудаста – немає Макса,… зовсім немає – обличчя абонента було майже безбарвним: ніяких емоцій, сумні, нічого не виражаючі очі, і такий же голос доповнювали загальну картину, яку Лакіра бачила перед собою.
– Послухай,