Батько богів і людей на слова ці всміхнувся до неї —

      255 Усмішка та і прояснює небо, й вгамовує бурі —

      Доньку цілує привітно і так промовляє до неї:

      «Ти, Кітереє, не бійся, бо доля твого покоління

      Буде незмінна: ще місто побачиш і мури лавінські,

      Що обіцяв я, й прославиш великого духом Енея,

      260 В небо до зір його візьмеш; мої постанови незмінні.

      Він то – скажу тобі це, щоб журба твого серця не гризла,

      Все те точніше розкрию й завісу здійму я із долі —

      Він то вестиме в Італії війни великі, народи

      Буйні розгромить, закони мужам дасть і мури поставить, —

      265 Поки три рази в латинян царем його літо зустріне

      І завітає тричі зима до побитих рутулів.

      Потім Асканій, хлопчина, що нині Іулом зоветься, —

      Іл називався він, поки стояла Ілійська держава[14] —

      Тридцять довжезних кругів часових, що їх місяцем мірять,

      270 Владою сповнить своєю й з Лавінія берло державне

      Перенесе, і могутністю мурів зміцнить Альба-Лонгу.

      Тричі по сто літ там влада державна належати буде

      Племені Гектора, поки аж Ілія, славна цариця

      Й жриця, від Марса вагітна, потомків-близнят не породить.

      275 Потім вже Ромул, вовчиці-живительки жовтим кожухом

      Вигрітий, далі продовжить цей рід; це ж він мавортійські

      Мури збудує і римлян назве ім'ям своїм власним.

      Їм не кладу я границь, не значу я часу їх владанню;

      Владу даю їм без меж. Та ще навіть злостива Юнона,

      270 Та, що і море, і небо, і землю наповнює жахом,

      Змінить на краще свій задум, сприятиме спільно зі мною

      Римлянам, цілого світу владикам, народові в тогах.[15]

      Так призволяю я: по очисних п'ятиріччях численних

      Прийде той час, коли рід Ассарака і Фтію, й Мікени

      285 Славні у рабство повергне і владу свою установить

      Над переможеним Аргосом. З гожого племені Трої

      Цезар[16] народиться; дасть океан він межею державі,

      Славі