Американська криптологія. Історія спецзв'язку. Вадим Гребенников
Читать онлайн книгу.
що гарантує таємницю довіреного їй листування.
У 1875 році 27 шифротелеграм були таємно передані до прореспубліканської газети «The New York Tribune» у надії на те, що будучи дешифровані, вони поставлять демократів у скрутне становище. Цікаво, що редактор газети Уайтлоу Рейд вирішив не обмежуватися публікацією шифротелеграм своїх політичних супротивників. Він особисто взявся за «розкриття» шифролистування демократів із метою оприлюднення їхніх відкритих текстів.
Багато читачів, спонукувані редакційними статтями газети, пропонували свої варіанти дешифрування опублікованих шифротелеграм, але при перевірці усі вони виявилися невірними. Тим часом газета «Детройт пост» зуміла вивідати в одного з демократів, яким саме шифром користувалися його партійні соратники під час передвиборчої кампанії в Орегоні. Шифрувальник відшукував потрібне слово в «Домашньому англійському словнику», що був виданий у Лондоні в 1876 році, визначав порядковий номер цього слова на сторінці, відраховував 4 сторінки назад і брав на ній відповідне слово як кодове позначення. Для розшифрування отриманого повідомлення його адресат робив навпаки.
4 вересня 1878 року один з редакторів «The New York Tribune» Джон Хассард, ґрунтуючись на інформації газети «Детройт пост», опублікував кілька відкритих текстів дешифрованих криптограм, з яких випливало, що в Орегоні демократи прагнули підкупити одного республіканського виборця, однак угода не відбулася тільки через затримку з передачею йому грошей.
Але «Домашній англійський словник» мало допомагав у дешифруванні повідомлень демократів, надісланих з інших трьох штатів. Не розраховуючи більше на сторонню допомогу, Рейд запропонував своїм співробітникам зайнятися їхнім дешифруванням. За справу взялися Джон Хассард і Вільям Гросвенор, економічний оглядач «The New York Tribune». Причому Хассард працював над криптограмами настільки завзято, що застудився, занедужав туберкульозом і наступні останні десять років свого життя думав лише про своє одужання.
Пізніше Рейд згадував: «Обоє вони трудилися надзвичайно добре, працювали незалежно один від одного, чесно порівнюючи результати, чудово співробітничали разом… Хассард трохи раніше почав працювати в цій сфері та заслужив особливої похвали. Гросвенор був також здібним і, як я зараз пригадую, досяг майже такого ж успіху. Іноді він і Хассард підходили до дешифрування однієї і тієї ж криптограми з різних боків і після кількаразових невдач, нарешті, знаходили вірне рішення в той самий вечір…»
Одночасно з Хассардом і Гросвенором над читанням криптограм, оприлюднених у редакційних статтях «The New York Tribune», працював молодий математик з військово-морської обсерваторії США у Вашингтоні Едвард Холден. У своїх мемуарах Холден написав з цього приводу: «До 7 вересня 1878 року я відкрив закономірність, за допомогою якої можна було безпомилково знайти будь-який ключ до найважчих і хитромудрих із цих телеграм». Він звернувся до газети