В старшої сестри, як бір, пшениця, —

      Г[ей], д[ай] Б[оже]! —

      В старшої сестри яреє жито

      Колосом клонить, пісеньку дзвонить:

      «Нас Мати Божа благословляла,

      Нам Мати Божа зраст дарувала,

      Бо Божа Мати – у нашій хаті».

      В ясної пані пишні палати,

      Пишні палати з вітром валяться;

      В ясної пані острі шабельки,

      Острі шабельки в боях щербляться.

      Пів її краю – то гай в розмаю;

      Пів її краю багна вкривають,

      Багна вкривають, піски зсипають.

      Ясная пані, хоч много мала,

      Позавиділа старшій сестриці;

      Шабельку острить, думку думає,

      І до слуг своїх так повідає:

      «Спішіть ви скоро, вірнії слуги,

      Зв’яжіте в пута мою сестрицю,

      Зв’яжіте в пута, приведіть тута!

      Най відберу їй буйну пшеницю,

      Най відберу їй яреє жито».

      Побігли слуги, швидко вернули,

      Та ясній пані слово говорять:

      «В твої сестриці в тісній хатині

      Ясність велика, радість велика!

      За столом сидить Пречиста Діва,

      За столом сидить, за вечерею;

      Твоя сестриця хліби ламає,

      Хліби ламає, пісню співає».

      Ясная пані думку думає,

      Думку думає, слуг посилає,

      Слуг посилає, так промовляє:

      «Ні на що, слуги, ви не зважайте,

      Мою сестрицю припроводжайте!»

      Побігли слуги, швидко вернули,

      Та ясній пані слово говорять:

      «Твої сестриці бідну хатину

      Ангел сторожить, нам мечем грозить;

      Ід тій господі приступить годі».

      Ясная пані в гнів попадає,

      В гнів попадає, сама рушає.

      Велить сестрицю в пута кувати,

      Велить