Янголи і демони. Дэн Браун
Читать онлайн книгу.
обов’язково треба запатентувати, – запально сказала Вітторія, усвідомлюючи, що таки дала втягнути себе в суперечку. – Виробництво антиматерії – важлива технологія. Але поки що небезпечна. Ми з батьком хотіли спершу вдосконалити цей процес і зробити його безпечним.
– Інакше кажучи, ви не вірили, що рада директорів здатна поставити науку вище фінансової наживи.
Байдужий тон Колера здивував Вітторію.
– Були й інші міркування, – сказала вона. – Батько хотів представити антиматерію у належному світлі.
– Тобто?
Невже не зрозуміло?
– Матерія з енергії? Щось із нічого? Фактично це доводить, що біблійна версія настання світу, з наукового погляду, можлива.
– Тобто він хотів, щоб під натиском комерціалізації не втратився релігійний підтекст цього відкриття?
– Можна так сказати.
– А ти?
Хоч як це парадоксально, Вітторія боялася якраз протилежного. Комерційний успіх має вирішальне значення для будь-якого нового джерела енергії. Технологія використання антиматерії як потужного й екологічно чистого джерела енергії має величезний потенціал, однак якщо оприлюднити її передчасно, то є загроза, що вона стане заручницею політики й чорного піару, як свого часу ядерна й сонячна енергії. Ядерну енергію почали широко використовувати, перш ніж вона стала безпечною, і у світі трапилося кілька аварій. Сонячну енергію почали використовувати, перш ніж вона стала економічно вигідною, і люди втратили гроші. Обидві технології мали погану репутацію і «всохли на пні».
– Мої інтереси були трохи приземленіші, – відповіла Вітторія. – Об’єднувати науку з релігією я не прагнула.
– Довкілля? – здогадався Колер.
– Антиматерія – невичерпне джерело енергії. Ніякої експлуатації земних надр. Ніякої шкоди для довкілля. Ніякої радіації. Вона може врятувати планету.
– Або знищити, – саркастично зауважив Колер. – Залежно від того, хто її використовує і з якою метою. – Від його скоцюбленої фігури раптом повіяло крижаним холодом. – Хто ще про це знав?
– Ніхто. Я ж вам уже казала.
– Тоді чому твого батька вбили, як ти гадаєш?
– Поняття не маю. – Вітторія напружилася. – Він мав ворогів тут, у ЦЕРНі, ви ж знаєте, але це не може бути пов’язано з антиматерією. Ми заприсягнулись одне одному тримати це в таємниці ще кілька місяців, доки не будемо готові.
– І ти впевнена, що батько не порушив обітниці мовчання?
Вітторія почала втрачати рівновагу.
– Батько ніколи не порушував обітниць, навіть значно серйозніших!
– А ти сама нікому не казала?
– Ну звісно, ні!
Колер видихнув і якусь мить мовчав, наче ретельно добираючи слова для наступного запитання.
– Якщо припустити, що хтось таки довідався і якось зумів проникнути до лабораторії. Як ти думаєш, що саме його б тут цікавило? Може, твій батько тримав тут якусь документацію? Опис технологічних процесів?
– Директоре, я терпіла довго. Тепер я хочу пояснень.