Точка обману. Дэн Браун
Читать онлайн книгу.
очиць без жодного натяку на емоції. У свої п’ятдесят років вона виглядала на всі сімдесят.
У Вашингтоні на Тенч дивилися з побожним трепетом – як на богиню політичного олімпу. Казали, що вона володіла аналітичними здібностями, що межували з даром провидиці. Десять років, проведених на посаді керівника держдепівського Бюро розвідки та досліджень іще більше відточили її смертельно гострий критичний розум. На жаль, політичний талант Тенч ішов «у пакеті» з крижаним темпераментом, який ніхто не міг витерпіти довше кількох хвилин. У цьому Марджорі Тенч нагадувала комп’ютер: була так само розумною і так само холодною. Однак президентові Захарію Герні неважко було витримувати дивацтва її вдачі, бо саме її інтелекту та наполегливій роботі він завдячував тим, що потрапив до Білого дому.
– Марджорі, – сказав президент, підводячись, щоб привітати її в Овальному кабінеті, – що вас до мене привело? – Він не запропонував їй сісти, бо звичні умовності не стосувалися такої жінки, як Марджорі Тенч. Якби вона хотіла сісти, то сіла б, не питаючи.
– Ви, наскільки мені відомо, призначили брифінг персоналу Білого дому на четверту годину, – мовила вона хрипким голосом заповзятого курця. – Що ж, чудово.
Тенч мовчки пройшлася туди-сюди, і президент ледь не фізично почув, як напружено крутяться коліщатка її мозку. І відчув вдячність до цієї жінки. Марджорі Тенч була однією з небагатьох утаємничених у відкриття, яке зробила НАСА, і її політична інтуїція допомагала Герні виробляти свою стратегію.
– Ці дебати, що відбудуться на Сі-ен-ен сьогодні о першій, – сказала Тенч і прокашлялася. – Кого ми пошлемо спаринг-партнером Секстона?
Герні посміхнувся.
– Якогось молодшого речника з команди, що займається моєю кампанією. – Політична тактика, що полягала у пригніченні опонента завдяки прийому виставлення проти нього другорядної фігури, була такою старою, як і самі дебати.
– Я маю кращу ідею, – сказала Тенч, упіймавши своїм холодним поглядом погляд співрозмовника. – Дозвольте мені самій туди сходити.
Зак Герні різко підвів голову.
– Вам?
Що вона в біса задумала?
– Марджорі, це не ваша специфіка – зустрічатися з представниками масмедіа. До того ж це шоу йтиме пополудні, у нерейтинговий час. Якщо я пошлю на дебати свого старшого радника, що подумають люди? Вони гадатимуть, що в наших лавах почалася паніка.
– Саме так.
Герні затримав на ній уважний погляд. Хоч яку б там хитру комбінацію не замислила Тенч, він нізащо не дозволить їй з’явитися на Сі-ен-ен. Кожен, кому хоч раз у житті доводилося бачити Марджорі Тенч, одразу ж розумів, чому вона завжди працювала за лаштунками. Бо для цього була одна дуже вагома підстава: Тенч мала жахливу зовнішність, тож жінці з таким обличчям президент не міг довірити виступ від імені Білого дому.
– Я візьму участь у цих теледебатах, – повторила вона.
І цього разу вона не прохала, а вимагала.
– Марджорі, – ухилився президент, відчувши віддалену тривогу, – представники