Точка обману. Дэн Браун
Читать онлайн книгу.
випробувань 1945 року військові, надягнувши захисні скафандри і вивчаючи наслідки вибуху, виявляли, що і таргани, і мурахи почуваються чудово, немов нічого й не відбулося. Астрономи дійшли висновку, що членистоногі із захисним панциром – прекрасні кандидати на заселення незліченних радіоактивних планет, де ніщо інше просто не має можливості вижити.
«Схоже, астробіологи мають-таки рацію, – подумав Толланд. – Позаземні форми життя – це жуки».
У Рейчел аж ноги підігнулися.
– Я не можу… я не можу повірити, – мовила вона, не випускаючи з рук шматок метеорита з закам’янілою комахою. – Ніколи не думала…
– Не поспішайте, нехай вгамуються ваш подив та потрясіння, – сказав, усміхаючись, Толланд. – Мені особисто знадобилася доба, аби знову відчути під собою ноги.
– Бачу, у нас новачок, – приєднався до розмови нехарактерно високий азієць, підходячи до них.
Побачивши його, і Коркі, і Майкл умить здулися, як проколені повітряні кульки. Чарівна мить розбилася на друзки.
– Доктор Вейлі Мін, – відрекомендувався незнайомець, – головний палеонтолог проекту.
Цей чоловік тримався прямо і гордо, з церемонністю аристократа епохи Відродження. Він постійно погладжував свою краватку- метелика, яка під довгим, по коліна, піджаком з верблюжої шерсті мала вигляд абсолютно недоречний. Утім, Вейлі Мін, вочевидь, вважав, що така дріб’язкова обставина не в змозі затьмарити його бездоганно аристократичну зовнішність.
– Мене звуть Рейчел Секстон.
Потискаючи гладку м’яку долоню Міна, Рейчел відчула, що тремтіння в руці ще не вгамувалося. Мін, певно, був іще одним з незалежних фахівців, мобілізованих президентом.
– Міс Секстон, – сказав палеонтолог, – я залюбки розповім вам про ці скам’янілості все, що ви захочете дізнатися.
– А крім того, багато всього, чого не захочете, – пробурчав Коркі.
Мін знову погладив краватку-метелика.
– Моя спеціалізація в палеонтології – зниклі види членистоногих. Вочевидь, найбільш приголомшливою характеристикою цього організму є…
– Те, що він прилетів з іншої бісової планети, – докинув Коркі.
Мін невдоволено скривився і прокашлявся.
– Так от, найбільш приголомшливою характеристикою цього організму є те, що він абсолютно точно вписується в систему земної таксономії.
Рейчел підвела погляд на вченого. Невже їм дійсно вдасться класифікувати цю комаху-прибульця?
– Ви маєте на увазі вид, тип і таке інше?
– Саме так, – підтвердив Мін. – Цей зразок, знайдений у земних умовах, віднесли б до класу рівноногих і до однієї групи з двома тисячами різноманітних типів вошей.
– Вошей? – перепитала Рейчел. – Але ж знайдена комаха величезна!
– Таксономія не враховує розмір тварини. Хатні кішки і тигри – близькі родичі. Зразки класифікують відповідно до їх фізіології. А з цієї точки зору наш зразок, поза сумнівом, належить до групи вошей: ось погляньте – він має