Убивство в будинку вікарія. Агата Кристи
Читать онлайн книгу.
порядна дівчина цього не зробить, – і несхвально стиснула свої тонкі губи.
– Чого не зробить? – запитав я.
– Не піде працювати секретаркою до неодруженого чоловіка, – сказала міс Везербі з огидою в голосі.
– О, моя люба, – сказала міс Марпл. – Як на мене, то одружені чоловіки ще гірші. Згадайте бідолашну Моллі Картер.
– Одружені чоловіки, які живуть окремо від своїх жінок, справді являють неабияку небезпеку, – погодилася міс Везербі.
– І навіть такі, що живуть разом зі своїми дружинами, – промурмотіла міс Марпл. – Пригадую…
Я урвав ці не дуже приємні спогади.
– Але сьогодні дівчина має право влаштуватися на будь-яку роботу, як і чоловік, – сказав я.
– Поїхати до сільської місцевості? Й оселитися зі своїм працедавцем в одному готелі? – сказала місіс Прайс Рідлі з осудом у голосі.
Міс Везербі прошепотіла на вухо міс Марпл:
– І їхні спальні перебувають на одному поверсі…
Міс Гартнел – жінка весела, з обвітреним обличчям, справжній пострах для бідняків – зауважила гучним енергійним голосом:
– Бідолаху обплутають, він навіть отямитися не встигне. Він наївний, як новонароджене немовля, це відразу видно.
Дивовижно, куди нас іноді заводять загальноприйняті вирази. Жодна з присутніх тут дам не могла б уявити собі немовля доти, доки не побачила б його сповитого в колисці й видимого всім.
– Це просто огидно, – провадила міс Гартнел із притаманною їй нетактовністю. – Той чоловік старший за неї щонайменше років на двадцять п’ять.
Троє жіночих голосів, ніби прагнучи перевести розмову на іншу тему, заговорили невлад про те, що треба було б вивезти на природу хлопчиків із церковного хору, про прикрий випадок, який стався на останніх зборах матерів, про протяги, що гуляють у церкві. Міс Марпл підморгнула Ґрізельді.
– А чи вам не здається, – спитала моя дружина, – що міс Крем просто подобається цікава робота? А на доктора Стоуна вона дивиться лише як на свого працедавця?
Інші відповіли їй мовчанкою. Було очевидно, що жодна з чотирьох дам не погодилася з нею. Міс Марпл урвала мовчанку, поплескавши Ґрізельду по руці.
– Ви дуже молода, моя люба, – сказала вона. – Молоді дивляться на світ такими невинними очима.
Ґрізельда обурено відповіла, що вона не дивиться на світ невинними очима.
– Природно, – провадила міс Марпл, не звернувши уваги на її протест, – ви бачите в кожній людині найкраще.
– Невже ви справді думаєте, що вона хоче одружитися з цим лисим і занудним чоловіком?
– Я так розумію, що він досить заможний, – сказала міс Марпл. – Правда, характер у нього, боюся, не вельми лагідний. Кілька днів тому він дуже посварився з полковником Протеро.
Усі з цікавістю нахилилися вперед.
– Полковник Протеро звинуватив його в невігластві.
– Як це схоже на полковника Протеро і як безглуздо, – сказала місіс