Земля мертвих. Жан-Кристоф Гранже
Читать онлайн книгу.
до кімнати зайшов чоловік у довгій білій сорочці – таку саму носив Ахтар – і попрямував до Корсо.
– Ти від Ахтара?
– Саме так.
– Він ніколи не відправляє людей на знімальний майданчик.
– Колись треба починати.
– Бажаєш переговорити з режисером?
Він промовляв дуже тихо, поводився церемонно і в довгій сорочці був схожий на служителя культу. Утім, Корсо спостеріг у нього на шиї кишеньковий ліхтарик – світлодіодну лампочку «Maglite», – тобто перед ним стояв відповідальний за «light pussy» («освітлення піхви»); коли відбувається проникнення в статеві органи, той негайно вмикає свій прилад.
– Ні, я шукаю Майка.
– Кого?
– Фройда.
– Навіщо?
– Я також продюсер. Мене цікавить його досвід.
– Ходімо.
Корсо рушив услід за супроводжувачем, посунув ще одним коридором, переступив дроти, прикріплені скотчем до підлоги, обігнув флайт-кейси[34] з алюмінієвими косинцями. Увійшов до просторої кімнати, де меблі були відсунуті та вкриті білими чохлами. Долівку захищала пластикова плівка – справжня операційна. Техніки вмикали прожектори, розставляли світловідбивачі. Тут, імовірно, знімали якийсь мудрований ґонзо зі штучним освітленням, професійною камерою, загартованими акторами.
Посередині кімнати розмістили ліжко, тобто матрац, на якому хлопці розкладали гумову підкладку, а тоді закріпляли зверху простирадло. В кутку дві оголені акторки – їхні потилиці аж сяяли в денному світлі – цілувалися, а водночас гримерки припудрювали їм сідниці.
– Фройд – це той хлопчина, що сидить он там.
Важко було його не помітити: затуливши очі, спершись до вікна, той сидів у позі лотоса – звичайно ж, голий. Дрібний на зріст, але міцно збудований, бульдожий писок, упалі очниці, вибриті брови. Кістки обличчя виступали під шкірою, немов металева споруда, що її нашвидку прикрили плоттю та м’язами.
Але справжня несподіванка містилася нижче, між ногами. Пеніс довжиною понад 25 сантиметрів, розмір XXL, рухався в напруженому ритмі. Правицею він безтурботно мастурбував, а лівицею змащував кремом смертельну зброю.
Щойно Корсо наблизився, істота розтулила очі й усміхнулася:
– Довгенько ти мене шукав.
16
– Я познайомився з Ніною в нашій мережі. У ті часи вона надавала поради на сайтах садо-мазо.
– Ми уважно передивилися її ком’ютер: навіть згадки немає про щось таке.
– Кажу ж: «у ті часи». Останніми роками їй це було вже непотрібне. Вона переступила на той бік екрану.
– Давно це сталося?
– Шість-сім років тому, мабуть.
Порноактор явно не прагнув сповідатися перед поліціянтом, але що вже був припертий до стіни, то доводилося підтримувати розмову.
Фройд розплутав ноги, витягнув їх і взявся масувати, а відтак підвівся без будь-яких зусиль після довгого сидіння.
– Ходімо, – кинув він, підхопив пачку «Жітан» і відчинив
Укріплені металевими косинцями валізи для безпечного перевезення відеоапаратури.