Земля мертвих. Жан-Кристоф Гранже
Читать онлайн книгу.
ні вуха, ні рила.
– Ніна була найкращою в «Загадай бажання» і «Льодянику».
– Не чув про таке.
– Вона вставляла, наприклад, тоненьку свічку до піхви й запалювала ґніт. Ставки в режимі реального часу зростали, доки танув віск. Що ближче вогонь підсувався до тіла, то більше накидали грошей… Ніна була неперевершеною в цій грі. І сама гасила ґніт… всередині піхви.
– А «Льодяник»?
– Ахтар виготовляв капсули вареного цукру, куди додавав подрібненого скла. Учасник – тобто учасниця – запихає їх собі у вагіну. Під дією тепла скалки вивільняються. Гра полягає в тому, щоб примудритися виштовхнути їх, скорочуючи м’язи промежини. Цебенить кров, пекельно болить, дійсно огидне видовище. А гравці від того у захваті.
Поліціянт подумав про медексперта: як сталося, що він не зауважив нічого підозрілого?
– Скільки людей підсіло на ваші ігри?
– Кілька тисяч, гадаю.
– А Ніна… ще якісь послуги надавала Ахтарові?
Майк помахав рукою комусь у саду, який з’єднував їхній будинок із сусіднім. Корсо витягнув шию: п’ятдесятилітня пані в піджаку «Шанель» саме перетинала подвір’я вілли.
Жінку в костюмі міні явно обурило те, що вона побачила (голівка статевого органа Майка випиналася над краєм огорожі, немов маріонетка в ляльковому театрі), й вона хутко подалася геть.
– Ніна надто захопилася, – продовжив розповідь порноактор. – Я не раз її попереджав. Вона брала учать у так званих «сліпих тестах». Дівчину прив’язують до столу патологоанатома, а кат отримує вказівки онлайн від учасників парі… Переважно їй у піхву вставляють найхимерніші предмети. Спочатку вона відмовляється, ставки ростуть, а коли сума здається достатньою, дівчина погоджується… Ніна була королевою трюку.
– Які саме предмети?
– Мобільний. Заради сміху хтось телефонував, і він дзеленькав усередині. Але могли й жменю рибальських гачків запхати…
– Ахтар казав, що Ніну ніхто не змушував…
– Це правда. Гроші перетікали до його кишені. Мерзотник уже голову нам проточив балачками про велике еротичне злиття, але він – лишень гендляр, що натрапив на золоту жилу…
– Якщо бабло її не цікавило, навіщо вона приставала на такі пропозиції?
– Задля задоволення. Ніні подобалося, коли їй завдавали болю. Насправді.
– Не надто переконливе тлумачення.
Фройд щиглем відкинув недопалок у сад сусідки.
– Їй подобався біль, бо вона себе не любила. А не любила вона себе тому, що була переконана, нібито не гідна кохання. Її народили анонімно; сподіваюся, ти про це знаєш?
Корсо хитнув головою.
– Ніна собі уявила, що істота, яку не можливо покохати, – тобто вона сама, – обернулася на істоту, яку слід зневажати. Бажання докорінно змінилося. Дівчина тепер насолоджувалася болем, тортурами, зневажанням, що нібито заслужила до себе. Її психіка переставила всі цінності з ніг на голову. Насилля стало для неї єдиним джерелом задоволення.
Корсо вже зрозумів, чому його називали «Фройдом». Свою заплутану промову той виголосив на єдиному