Гарна стратегія. Погана стратегія. Ричард Румельт
Читать онлайн книгу.
якому бракує гарної стратегії, можливо, гадає, що стратегія йому зовсім не потрібна. Однак найчастіше цей брак пояснюють наявністю поганої стратегії. Як бур’яни, що буйно підносяться над килимом городини, погана стратегія пригнічує гарну стратегію. Керівники, що користуються поганою стратегією, не просто вибрали не найкращі цілі або припустилися помилок у застосуванні, вони радше помилились у виборі точки зору, що, власне, є стратегія та як вона спрацьовує. Розділ третій – «Погана стратегія» – засвідчує існування поганої стратегії та пояснює її ознаки.
Виявивши природу гарної та поганої стратегії, розділ четвертий відповідає на очевидне питання: «Чому існує так багато поганих стратегій?» Розділ п’ятий – «Ядро гарної стратегії» – аналізує логічну структуру гарної стратегії – структури, яка є гідом оцінювання стратегій та лакмусовим папірцем, що убезпечить від створення поганої стратегії.
Розділ перший
Гарної стратегії не очікують
Перша природна перевага від гарної стратегії виникає тому, що більшість організацій її не має. Від вас вони також її не очікують. Гарній стратегії притаманна узгодженість, координування дій, політики та ресурсів задля досягнення важливого результату. На сьогодні більшість організацій цього не має. Натомість вони мають чимало цілей та ініціатив, що символізують прогрес, однак не мають узгодженого підходу до досягнення такого прогресу, окрім «Витрачай більше та працюй тяжче».
APPLE
Після виходу мультимедійної операційної системи Windows-95 компанія Apple inc. увійшла у мертву петлю. 5 лютого 1996 року журнал Business Week помістив на обкладинку знаменитий логотип компанії Apple, висвітливши провідні віхи її історії у статті «Падіння американського ідола».
Генеральний директор Гіл Амеліо намагався утримати Apple на плаву, адже світом дедалі активніше оволодівали Windows-95 та персональні комп’ютери на основі «інтел»-процесорів. Він скоротив кількість персоналу, реорганізував продукти Apple, поділивши їх на чотири категорії: Macintosh, інформаційна побутова техніка, друк, периферійні прилади та «Альтернативні платформи». До групи операційних систем було додано також нову групу інтернет-сервісів та групу найновіших технологій.
На той час журнал Wired опублікував статтю «101 спосіб урятування Apple». У ній, наприклад, пропонувалось: «Продатись IBM або Motorola, інвестувати у Newton Technology або скористатись перевагами освітнього ринку для початкових та середніх шкіл. Аналітики Волл-стрит квапили компанію укласти угоди із Sony або Hewlett-Packard, покладаючи на цей варіант великі надії.
До вересня 1997 року Apple перебувала за два місяці до банкротства, Стів Джобс, який був співзасновником компанії з 1976 року, погодився повернутись у перебудовану раду директорів і тимчасово очолити компанію. Найвідданіші фанати конаючого Macintosh до нестями зраділи, однак світ бізнесу нічого особливо доброго не очікував.
Протягом року справи у Apple змінились радикально. Спостерігачі очікували від Джобса більшого зосередження