Подорожні щоденники. Вісім зошитів. Франц Кафка
Читать онлайн книгу.
носом, тоді як її ніс у тому самому місці загнутий м’яко, більш по-єврейському. Вона раз у раз поглядала на мене – з цікавості, мовляв, коли вже він нарешті перестане так надокучливо зирити в мій бік. Сукня в неї з шовку-сирцю. Велика товста напахчена жінка поруч зі мною, яка віялом розганяє довкола запах своїх парфумів. Її важка плоть не тримається на пласких ступнях і вже на підйомах починає підійматися вгору. Поруч із нею я відчуваю, як усихаю. – У багажному відділенні бляшаний дашок над газовим полум’ям має форму плискатого дівочого капелюшка. Тішать погляд різноманітні ґратки в будинках. Під склепінчастою аркою Ла Скали ми шукали, де ж вона сама, а тоді, вийшовши на майдан і побачивши її простий облуплений фасад, навіть не здивувалися своїй помилці.
Ставлення до все жвавішого руху в міру наближення до центру міста стає чимдалі схвальнішим, та коли на Соборному майдані вже не бачиш нічого, крім трамвая, що повільно об’їздить пам’ятник Вітторіо Еммануелю, відвертаєшся й шукаєш готель.
Радість із приводу того, що обидві кімнати з’єднані між собою подвійними дверима. Кожен може відчинити свої двері. На думку Макса, це зручно й для подружньої пари. – Спочатку думку занотувати, а вже потім зачитувати, а не занотовувати, зачитуючи, позаяк лише так вдається взяти всередині розгін, тоді як іще не занотоване до кінця вже вислизає. – Розмова за столиком у кав’ярні на Соборному майдані про летаргічний сон і укол у серце. Малер також просив зробити йому укол у серце. Незважаючи на мій кволий опір, наше перебування в Мілані через цю розмову дуже скорочується. – Собор набридає своїми численними шпилями. – Як розвивалося рішення поїхати до Парижа: недовго побути в Луґано задля «Ексцельсіор», далі поїздка до Мілана, позаяк уже придбано – не зовсім із власної волі – квитки туди через Порто Церезіо, з Мілана до Парижа через страх перед холерою і бажання віддячити собі за цей страх. Крім того, врахування фінансових і часових переваг такої поїздки.
I. Ріміні – Ґенуя – Нерві (Прага).
II. Верхньоіталійські озера, Мілан – Ґенуя (Прага). (Вагання між Локарно й Луґано.)
III. Маджоре пропустити, Луґано, Мілан, поїздка містами до Болоньї.
IV. Луґано – Париж.
V. Луґано – Мілан (кілька днів) – Маджоре.
VI. У Мілані: просто до Парижа (можл. Фонтенбло).
VII. Зійшли у Стрезі. Завдяки цьому подорож уперше дістає непогану ретроспективу й перспективу, вона виросла, і її можна обхопити в талії. Я ще зроду не бачив людей такими маленькими, як у ґалереї. Макс запевняє, ґалерея здається такою високою тільки через те, що будівлі бачиш і знадвору, я це заперечую, вдаючись до якогось уже забутого доказу, – я взагалі завжди ставатиму на захист цієї ґалереї. У ній майже нема зайвих оздоб, вона не затримує погляду і через те, а також через свою висоту здається короткою, однак витримує й це. Вона утворює хрест, крізь який вільно дихає повітря. З соборного даху люди здаються більшими, ніж у ґалереї. Завдяки ґалереї я можу цілком утішитися тим, що