Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну. Том Сегев
Читать онлайн книгу.
За кілька місяців до того як вони поїхали, молодий чоловік, який був проїздом у місті на шляху до Палестини, відвідав дім її вітчима. Його звали Єгезкель Хальбовський, що згодом змінить своє ім’я на Бейт Халахмі. Вона описала його як гарного кучерявого хлопця з тонкими рисами обличчя і блакитними очима. «Тепер я можу визнати, що він мене приваблював», – писала вона багато років по тому. Він згадував її як високу, гарну чорнооку дівчину.[148] Бен-Ґуріон міг здогадуватися про нове кохання Рахель.
В один з їхніх останніх днів у Плоньську Бен-Ґуріон занотував до свого блокнота поему про кохання, яку Хаїм Нахман Бялик опублікував кількома місяцями раніше – «Згорток вогню». Це дуже довгий міфологічний твір, герої якого є останніми, хто вижив під час руйнування храму у Єрусалимі – двісті молодих чоловіків і двісті молодих жінок, які знаходять дорогу до незаселеного острова. Усі вони голі. У центрі поеми – два хлопчики, «подібні зростом та силою».[149] Один – ніжний хлопчик з ясними очима, який дивиться в небо, шукаючи свою зірку. Інший – настрашливий і злий, який дивиться на землю, «шукаючи втрачену душу».
Пізніше в поемі ясноокий хлопець зустрічає одну з дівчат, і після цього йде його тривалий монолог. Він розповідає, що втратив свого батька, що він «молодий, самотній та мрійливий». Через дівчину він пізнає муки кохання і те, як важко про них мовчати. «Мої очі пожирали її оголену білу плоть, і я подумки тремтяче обмацував її дівочі груди, – каже він, – і ночами я шукав її біля себе». Він оплакував втрачену юність, яку прирівнював до втрати друга: «а я все ще ганяюсь і чіпляюсь за нього, як дитина, обіймаю і цілую його ноги, хапаючись за поділ халату, корчуся та реву: «Не залишай мене!» Він відчуває себе собакою або невільником. Він шукає кохану, але вона теж зникла. У своєму розпачі він кричить: «Вогонь, вогонь, вогонь!» Зрештою, він знаходить вогонь у своєму серці та збирається піднести його своїм засланим братам, волаючи до них, і ніхто не може витримати його пронизливого погляду. Він чужинець та загадка для них усіх.
«Згорток вогню» Бялика називають сіоністським епосом і лірикою забороненого кохання, насиченою еротичними символами, створеними під впливом польського романтизму.[150] Бен-Ґуріон старанно переписав вірш, дослівно, особливо піклуючись про розділові знаки. Він зайняв у блокноті тридцять сторінок. І надіслав його Шмуелю Фуксу.
3. Птахи
Депресію, яка спонукала Бен-Ґуріона ухвалити рішення про переїзд до Палестини, і меланхолію, яку він відчував, коли поїхав, швидко витіснив піднесений настрій. Наближаючись до місця призначення, він ставав усе радіснішим, уже майже не контролюючи себе. Його листи додому знов демонстрували його гостре журналістське око та поетичну піднесеність. Мандрівники поїхали поїздом до Одеси, де вони зустріли кількох лідерів сіоністів, серед яких Менахема Усишкіна. Усишкін так ніколи й не відповів на повідомлення, яке Бен-Ґуріон надіслав йому рік тому; разом із Цемахом Бен-Ґуріон тепер намагався переконати його
Rachel Beit Halahmi 2007, p. 79; Yehezkel Beit Halahmi 1963, p. 369; Tzoref 1998, p. 103ff.
Примітка перекладача англійською: Уривки з поеми Бялика цитуються з невеликими змінами з перекладу Атара Хадари цієї поеми з Songs, Bialik, Syracuse: Syracuse University Press, 2000.
Bialik 1942, p. 88; Yonatan Ratush 1974; Fichman 1974, pp. 309ff, 314ff.; Moked 2014, p. 23