Фауст. Иоганн Вольфганг фон Гёте
Читать онлайн книгу.
себе)
Ну, мабуть, годі сухотú,
Явлюся знов, як чорт – зухвальцем.
(Вголос).
Дух медицини легко зрозуміть.
Великий і малий світ вивчити прийдеться,
А там – нехай усе ведеться,
Як Бог велить!
Тут нічого в премудрощах витать —
Не перевчиш усього і за вік;
Хто нáгоду зумів піймать,
То тільки й чоловік.
А ви збудовані як треба,
Та й смілість би у вас найшлась, —
І як повірите ви в себе,
То й інші теж повірять в вас.
Займіться, раджу вам, жінками:
В них охи й ахи цілий вік;
Тих самих лік
Всі потребують хворі дами;
Не надто грубо лиш зайдіть —
І всі до вас попали в сіть.
На титул ваш усі повірить ладні,
Що рівних вам у вмілості нема,
І мацайте собі усі красоти знадні,
Що інший жде роками задарма.
Щупніть їй пульсик, як годиться,
Метніть їй зір при тім палкий,
Візьміть за стан її стрункий —
Чи не тісна, мов, шнуровиця?
У ч е н ь
Оце воно! Тут видно, що і де.
М е ф і с т о ф е л ь
Теорія завжди, мій друже, сіра,
А древо жизні – золоте[35].
У ч е н ь
Немов крізь сон я слухаю все те.
За мудрі ради вам подяка щира;
Коли ж іще мене ви повчите?
М е ф і с т о ф е л ь
Я помогти готовий завше.
У ч е н ь
Я не піду од вас, не взявши
Хоч пари писаних рядків:
В альбом що-небудь я б просив.
М е ф і с т о ф е л ь
Гаразд.
(Пише й дає).
У ч е н ь
(читає)
Eritis sicut Deus, scientes bonum et malum[36].
(З пошаною закриває альбома, вклоняється й виходить).
М е ф і с т о ф е л ь
Слухай цих слів та змії, тітки моєї, поради —
Будеш своїй богорівності сам незабаром нерадий!
Ф а у с т
(увіходить)
Куди ж ми підемо?
М е ф і с т о ф е л ь
Побудемо, де слід:
Оглянем перш малий, за ним великий світ[37].
Побачиш, буде до любови
Тобі цей курс наук чудовий.
Ф а у с т
Задовга в мене борода,
І пустувать мені шкодá.
Боюсь, що зробим кепську спробу,
Цей світ – не на мою подобу;
На людях нічусь я, малюсь,
Завжди соромлюсь і гублюсь.
М е ф і с т о ф е л ь
Нічого, друже мій, усе це згодом дасться,
У себе тільки вір, і ти доб'єшся щастя.
Ф а у с т
А як же з дому нам піти?
Де тії коні, повіз, челядь?
М е ф і с т о ф е л ь
Так [у виданні Фоліо 2003 р. – «Та»] наші
…