Техніка знезброєння. Почуття паралізованості зростає, якщо у ваших рідних і друзів є звичка шпиняти вас або вмовляти щось зробити. Їхні надокучливі «треба-треба-треба» посилюють ті думки, якими ви й так увесь час лаєте себе. Чому їхній настирний підхід просто не може мати успіху? Основний закон фізики полягає в тому, що на кожну дію є рівносильна протидія. Щоразу, коли відчуваєте, що вас штурхають – хоч фізично, руками або ногами, хоч указуючи, що робити, – ви, природно, напружуєтеся й опираєтеся, намагаючись утримати рівновагу. Ви намагаєтеся виявити самоконтроль і захистити свою гідність, відмовляючись робити те, до чого вас силують. Парадокс полягає в тому, що це часто зрештою шкодить саме вам.

      Справді дуже збиває з пантелику, коли хтось надокучливо наполягає, щоб ви зробили щось, що насправді було б для вас корисне. Це ставить вас у програшне становище, адже якщо відмовитеся виконувати те, що наказують, то зрештою саботуєте себе лише для того, щоб дошкулити тому «командирові». І навпаки, зробивши те, що та людина наказала, почуватиметеся приниженим. Поступившись настирливим вимогам, ви відчуваєте, ніби та людина контролює вас, і це позбавляє самоповаги. Ніхто не любить примусу.

      Наприклад, Мері, майже двадцятирічну дівчину, привели до нас батьки після багатьох років її депресії. Мері впадала у справжні «сплячки» й могла місяцями сидіти у своїй кімнаті, переглядаючи мильні опери. Частковою причиною цього було необґрунтоване переконання, що в неї «своєрідна» зовнішність і всі витріщатимуться, якщо вона вийде між люди, а крім цього, почуття примусу через деспотичну матір. Мері погоджувалася, що, коли щось робить, то почувається краще, але це означає, що вона поступилася матері, яка постійно торочить доньці, що потрібно підіймати дупу та щось робити. Що більше мати наполягала, то впертіше Мері опиралася.

      Така-от прикра риса людської натури – зробити щось надзвичайно важко, коли відчуваєш, що тебе до цього змушують. На щастя, дуже просто навчитися поводитись із людьми, які набридають, відчитують вас і намагаються керувати вашим життям. Припустімо, що ви – Мері і, добре все обміркувавши, вирішуєте, що буде краще, якщо дещо таки зробите. Ви саме приймаєте таке рішення, аж раптом мама заходить у вашу кімнату й починає повчати: «Досить вилежуватися! Життя проходить повз тебе. Ворушись! Роби те, що й інші дівчата твого віку!» Тієї миті ви відчуваєте до цього страшенну відразу, хоч уже й вирішили робити саме його!

      Техніка знезброєння – надійний спосіб