Почувайся добре. Нова терапія настрою. Дэвид Д. Бернс
Читать онлайн книгу.
настав той день, на який я запланував це редагування, довелося підштовхувати себе, щоб сісти й узятися до роботи. Моя мотивація становила приблизно один відсоток, а моє бажання уникнути цього завдання – 99 відсотків. Яка мерзенна робота!
Після того як взявся за завдання, у мене виникло багато мотивації, тож тепер ця робота здається легкою. Зрештою писати стало навіть весело! Ось як це працює:
Якщо ви прокрастинатор, то, мабуть, цього не розумієте. Тож вилежуєтеся й чекаєте, коли вас охопить натхнення. Коли хтось пропонує щось зробити, ви ниєте: «Я не хочу». А хто сказав, що маєте цього хотіти? Якщо чекатимете, доки будете «налаштовані», можете прочекати вічність!
У таблиці, поданій далі, перегляньте різні техніки активації й виберіть найкорисніші для себе.
Таблиця 5-11. Узагальнення методів самоактивації
Розділ 6. Словесне дзюдо: навчайтеся давати відсіч, опинившись під вогнем критики
Ви дізнаєтеся, що причина почуття нікчемності – постійна самокритика. Це така сумна внутрішня розмова, у якій ви повсякчас лаєте й засуджуєте себе, суворо та несправедливо. Часто тією кнопкою, що вмикає внутрішню критику, стає чуже ущипливе зауваження. Ви можете боятися критики лише через те, що ніколи не вивчали ефективних прийомів, які допомагають із нею впоратися. Зробити це досить просто, тож хочу підкреслити, як важливо опанувати мистецтво реагувати на словесні образи та несхвалення, не обороняючись і не втрачаючи самоповаги.
Поштовхом до багатьох депресивних епізодів стає зовнішня критика. Навіть психіатри, які мали б бути фахівцями зі сприйняття образ, можуть реагувати на критику негативно. Інтерн-психіатр на ім’я Арт отримав несхвальний відгук від керівника, який прагнув допомогти йому. Пацієнт поскаржився, що кілька коментарів, які Арт зробив під час сеансу терапії, були надто грубі. Реакцією інтерна на почуте став напад паніки й депресії через думку: «О Боже! Уся правда про мене вийшла на поверхню. Навіть пацієнти бачать, яка я нікчемна, нечутлива людина. Мене, мабуть, виженуть з інтернатури й витурять зі штату».
Чому критика так зачіпає деяких людей, тоді як інші можуть залишатися незворушними навіть під час найжорстокіших нападів? У цьому розділі ви дізнаєтеся таємниці людей, яких не лякає несхвалення, і побачите чіткі та конкретні кроки з подолання й усунення надмірної вразливості до критики. Читаючи наступні частини книжки, пам’ятайте, що для перемоги над страхом критики потрібна практика. Однак опанувати це вміння й розвинути його не складно, а позитивний вплив на вашу самооцінку буде величезний.
Перш ніж покажу вихід із цієї пастки, у якій ви внутрішньо просто розсипаєтеся на шматки, почувши критику на свою адресу, дозвольте пояснити, чому деяких людей критика зачіпає сильніше, ніж інших. По-перше, ви маєте усвідомити, що засмучують не люди чи їхні критичні зауваження. Повторюся: жодного разу в житті вас не засмучували критичні коментарі іншої людини – анітрішечки. Хоч які