Вечір з кіно ІІ. Путівник по світу кіно. Олег Яськів
Читать онлайн книгу.
варто додати, що в інтерпретації видатних мислителів нашого сторіччя Жана Ануя та Алена Рене ця історія стає також одвічним і ніколи не закінченим діалогом поколінь: батьків і дітей, які завжди по-різному дивляться на минуле і майбутнє. І на ціну кохання в першу чергу.
Викрадаючи коней
(режисер Ганс Петер Моланд, Норвегія – Швеція, 2019)
Вибір фільму інколи схожий на медитацію перед порожнім листком, коли чекаєш на перше слово майбутньої книги чи перед полицею, заповненою непрочитаними книгами. Ти зупиняєш пульс внутрішніх думок. Затуляєш очі на свої проблеми. І чекаєш, коли хвиля резонансу твого нарешті-спокою і настрою тих-кого-любиш підштовхне тебе до правильного вибору.
Лети за цією енергією. Шукай кіно, яке зробить тебе щасливим на якусь дрібку хвилин твого унікального життя. Ти ніколи не пошкодуєш про такі хвилини, так само як не шкодуєш за часом, відданим на улюблені романи та концерти, або ж своєчасними в-останню-мить-сказаними словами, які, як виявиться, знайшли для тебе любов цілого життя. Шкодувати за незробленим простіше, ніж радіти здобутому.
«Викрадаючи коней» – фільм, який подарує вам двогодинне перебування в щасті. Щастя від поглинання природою – з дитячих мрій, щастя від брунькування кохань – з дитячих снів, щастя від сповідальної відваги – з жовтневої зрілості віку, щастя від складання розкиданих пазлів чужих історій, які впізнаються спорідненими до таких, у яких ти також ставав щасливим.
Якщо можна метафорично говорити про «серце» кіно, то в скандинавському воно пробивається навіть крізь тонку пелену комерційної матерії, яка штовхає кіно до спрощення. І за його особливим пульсом немов за архаїчними знаками семафору можна прочитати емоційний і філософічний темперамент цього північного краю.
У фільмі «Викрадаючи коней» ця холодна й трішки похмура північ, ця мрія заможних туристів, відкриється легковажному глядачеві в інших, запаморочливо світлих ракурсах. Це будуть інші – а насправді правдиві, гармонійно-дикі гірські пейзажі, це будуть інші, – а насправді стримано-нестримні інтимні пристрасті, це будуть прекрасні дикі коні, які немов заблукали туди з далеких аравійських просторів. Це буде водночас відверта протестантська сповідальність і емоційна германська стриманість. Це буде прискіплива, майже академічно-дослідницька увага до елементів живої та предметної природи, поетично прописана геніальною камерою оператора. І ще багато чого, що не відкрилося мені, але вірогідно, що відкриється вам.
«Викрадаючи коней» – екранізація роману-бестселеру сучасного письменника Пера Петтерсона, нового ще імені для українського літературного простору, але широко відомого у світі. Цей роман був включений у десятку кращих книг 2007 року й пробив автору шлях понад національні кордони.
Норвезький режисер Ганс Петер Моланд – один із найавторитетніших у своїй країні. Він відрізняється