На городі довіряємо природі. Чудовий результат без клопоту й витрат!. Борис Бублик
Читать онлайн книгу.
що допомагали культурним рослинам розпушувати ґрунт без плуга й давали притулок та їжу ґрунтовій живності, біомасу для мульчі й силосу. Крім цього, захист рослин від шкідників і хвороб в основному виконувався не обприскувачем, а засобами самого фітоценозу: редька охороняла картоплю від фітофторозу, чорнобривці – від нематоди, цибуля відлякувала від моркви морквяну муху, морква відповідала на приязнь цибулі тим самим – захищала її від цибулевої мухи. ЕМ-силос, окрім підживлення рослин, визволяв капусту від слимаків.
А робота? Дайте лупу, щоб розгледіти, де ж тут вона, малесенька, загубилася. Грядка не знала копання / перекопування, прополки як такої (вона поєднувалася з волочінням насіння), підгортання, проривання сходів і навіть – частково – збору. При копанні картоплі не переверталися пуди землі. Відзначимо ще одну «дрібничку»: усі роботи фактично виконувалися стоячи.
У читачів, мабуть, виникло безліч питань – але саме заради цього ми забігли наперед. До кінця книжки всі питання відпадуть самі собою. А поки прошу вірити мені на слові: написане не висмоктане з пальця. Воно пройшло через голову й руки.
На третій сезон на грядці можна провести рокіровку: на місці картопляних стрічок спорудити морквяно-цибульні смужки, а в центрі посадити трьохрядкову стрічку (або ряд) картоплі. І… «наша песня без конца, начинай сначала».
Рис. 16. Спорудження на місці картопляних стрічок морквяно-цибулевих смужок, а по центру – потрійної стрічки (або ряду) картоплі
Може статися так, що бажання скористатися «побаченим в агітпункті» виникне не рано навесні, а рано восени. Чи можна його реалізувати, не чекаючи весни? Упевнено кажу «так»!
Виберімо грядку, де не розперезалися багаторічні бур’яни, як-от пирій або колосняк, і відтворімо на ній ситуацію, що склалася до осені першого сезону. Далі «візок» покотиться наїждженою колією.
Обзаведімося цибулею-сіянкою і нетоварною (дрібною, кривою, розгалуженою) морквою. Потім виполімо грядку (як у весняному варіанті). Тільки треба мати на увазі, що ґрунт до осені міг затвердіти – у цьому випадку грядку треба полити (або дочекатися дощу). Послідовність подальших робіт така:
– як у весняному варіанті, уздовж осьової лінії грядки дряпаємо рівець і за допомогою бруска перетворюємо його на канавку;
– плоскорізом поправляємо цибулинки так, щоб не було де густо, а де пусто;
– розкидаємо моркву по канавці (по 4–5 штук на погонний метр);
– з потрібною, приблизно, густотою розсипаємо по канавці (РОЗСИПАЄМО, не встромляємо) цибулинки-сіянки;
– засипаємо канавку землею і притоптуємо;
– засіваємо грядку яким-небудь яровим сидератом.
Залишається рано навесні увіткнути в цибульну стрічку по 5–7 насінин редьки олійної і по 2–3 насінини чорнобривців на погонному метрі канавки. На грядці відтворено ситуацію першої весни!
На додаток до жарту про лупу, що без неї не розгледіти роботи